Програма вступного іспиту зі спеціальності 09.00.04 PDF Друк

ПРОГРАМА
вступного іспиту зі спеціальності
09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

ЧАСТИНА І. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

Тема 1. Філософська антропологія як узагальнююче усвідомлення людського буття.

Категорія буття і проблема предметного самовизначення філософії. Поняття буття. Поняття онтології. Онтологія і натурфілософія. Співвідношення онтології і філософської антропології. Місце антропології у філософській системі.

Філософська антропологія та конкретні науки. Людина у науковій картині світу. Проблема єдності релігійної, наукової та філософсько-світоглядної картин світу.

Тема 2. Антропологічна проблематика в історії філософії.

Теза Протогора. Людське буття як свідоме існування /Сократ/. Сократівське розуміння єдності мислення і людського буття. Душа і тіло. /Платон, Аристотель/.

Антропоцентризм світогляду і філософсько-антропологічна проблематика в концепціях Відродження. Специфіка «Антропології з прагматичної точки зору» І.Канта. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Концепція «сутнісних сил» людини та відчуження у Маркса. А. Шопенгауер та Ф. Ніцше про природу людини. Психоаналітична версія філософсько-антропологічної проблематики у З. Фрейда. Фрейдомарксиська антропологія Франкфуртської школи /Е. Фромм, Г. Маркузе/. Екзистенціаліська концепція розуміння людського буття / Ж.–П.Сартр, Г. Марсель, К. Ясперс/. Тема гуманізму в онтології М. Хайдеггера. Тейяр де Шарден про «феномен людини».

Тема 3. Довкілля /середовище/ та світ людини.

Роль середовища в біологічному існуванні людини. Екологічна ніша людини як біологічного виду. Активність живого, її вплив на середовище.

Фундаментальна специфіка формування людиною свого довкілля. Доповнення відношення «людина – середовище» віднощенням «людина – світ». Предметно-практичний характер світовідношення людини. Опредмечування і розпредмечування світу в історично наслідуваних формах цілепокладаючої діяльності та комунікації. Роль знарядь праці, інструментальної діяльності в формуванні предметного середовища людини, її другої природи.

Світ історії та культури, його нередукованість до предметного чинника світу. Буття в світі та оволодіння світом. Причетність людини світу та її «ексцентрична позиція» в світі. Концепція М. Шелера про місце людини в космосі.

Тема 4. Життєдіяльність і свідомість людини.

Здатність відноситись до власної життєдіяльності – специфічна складова людської життєдіяльності. Психіка в еволюції тварин і своєрідність феномену «душі».

Спорідненість у людській життєдіяльності внутрішньої і зовнішньої діяльності. Рефлексивність, свобода, творчість – індикатори внутрішньої діяльності. Предметно-продуктивна спрямованість зовнішньої діяльності як об’єктивно сущого явища в світі людини. Роль цілепокладання в загальній будові діяльності. Свідомість і особа. Роль морально-практичних витоків свідомості в комунікативній діяльності.

Самосвідомість – необхідний регулятивний прояв свідомості в життєдіяльності особистості. Самосвідомість та самоідентифікація. Генетичні опозиції самосвідомості: «свої – чужі», «Я – чуже Я», «буття для себе – буття для другого». Самосвідомість і внутрішня рефлексія думки, почуттів, психічних станів.

Розуміння несвідомого у взаємодії із свідомістю. Несвідоме в концепції З. Фрейда: несвідоме як сфера генів; «я» і «не я» як чинники динамічного поля внутрішніх конфліктів; полярність «принципу насолоди» і «принципу дійсності»; сублімація як культуротворча можливість розв’язки конфліктів. Тлумачення несвідомого Ф. Адлером та глибинна психологія К. -Г. Юнга. Проблема архетипів.

Свобода і творчість у творенні образів. Досягнення ступенів свободи – корінні інтенція свідомості особистості, що «виробляє» себе.

Тема 5. Інтаракція та соціальність в бутті людини.

Інструментально-знаряддєва діяльність людей та їх стосунки – взаємодоповнюючі складові буття людини. Практична діяльність та спільноти в концепціях «економічної антропології».

Значення знаряддєвої діяльності для розвитку людини. Поєднання в засобах праці суб’єктивного і об’єктивного, закономірного та доцільного. Техніка та засоби праці як «розкрита книга сутнісних сил людини» /Маркс/. Техне та техніка /Хайдеггер/. Технічні засоби та технологія.

Комунікація та соціальність. Рівні соціальних стосунків: суспільні відносини в межах «життєвого світу» повсякденності, його соціальних інтеграцій.

Комунікація як різновид «спонтанних порядків» /Хайєк/. Синкретизм праці, стосунків та гри в первісних генетичних формах співпраці. Поняття «комунікативного розуму» та «комунікативного інтересу» /Габермас/. Ідея «інтеракції» /Мід, Тернер/. Презумпції комунікації, що реалізується в діалозі, мовленні, дискурсі. Діалог як спілкування особистостей. Філософія та психологія діалогу /Фейєрбах, Бубер, Бахтін/.

Мова та світ комунікативних взаємодій. Мова як засіб комунікації та спосіб організації комунікативного досвіду в культурі. Рідна мова та штучні мови. Ефект білінгвізму. Мова та мовлення. Роль мовних актів у комунікації та культурі /Остін, Сьорл/.

Тема 6. Сутність та існування – фундаментальні категорії філософської антропології.

Орієнтація класичної новоєвропейської традиції та сутнісні визначення людини. Збагнення сутності в єдності самосвідомості, природнородових, суспільних відносинах, у колективних уявленнях, безсвідомих структурах, здійсненні культурних символізмів і т.д. Філософська концепція цілісної людини. Існування людини як вияв соціальної тотальності. Характер обговорення в філософії проблеми «відчуження сутності людини». Індивідуація персони – онтологічна та методологічна проблема філософії та гуманітарних наук. Дихотомія методології природничих та історичних наук. Людина між сутністю та існуванням. Доленосність індивідуального існування /Хайдеггер/.

Методологія гуманітарних наук – поле реального розмежування та взаємодоповнення ессенціаліської та екзистенціаліської парадигм інтерпретації природи людини.

Тема 7. Персона та дух.

Феномен духу в людській життєдіяльності. Інтерпретація ролі інтелігибельного світу в історії філософії. «Об’єктивний”, «абсолютний дух» у Гегеля. «Третій світ» у концепції К.Поппера.

Дух як необхідна умова самоздіймання індивіда до стану особистості. Дух і духовність персони. Духовність, свобода і відповідальність. Специфіка релігійної антропології в інтерпретації духовності. Несумісність релігії та свободи в ніцшеанській доктрині переоцінки цінностей.

Інтелігибельність духу та інстинкти «життєвого пориву». Дух як форма спрямування інстинктів та їх регулювання. «Плюралізм етики» в філософській антропології Гелена. Інституалізація духу в вигляді державно-правових та моральних механізмів.

Дух і маса. Деперсоніфікація духу і руйнація духовності. Міф та міфотворчість у формуваннях духу. Дух і здоровий глузд. Дух і повсякденність.

Тема 8. Антропологія пізнання.

Пізнання – складова життєдіяльності і досвіду людини. Знання та гадка. Знання в контексті соціальних оцінок. Практичний сенс знань. Способи каналізації знань у соціальних комунікаціях. Розвиток пізнання і свобода особистості.

Світогляд і знання. Специфічно-історичне і загальне-людське в мисленні та пізнанні. Категорії мислення та категорії культури. «Структурна антропологія» Леві-Строса та версія про інваріантність структури людського мислення. Синхронія та діахронія.

Поняття менталітету. Менталітет і спільноти. Структурність та історичність менталітету. Філософські інтерпретації символічних форм. Соціологія знання в філософській антропології М. Шелера.

ЧАСТИНА ІІ. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ.

Тема І. Культура як філософська проблема. Предмет і теоретичні рамки філософії культури.

Феномен і феноменологія культури. Онтологія культури.

Людина в світі культури. Самоідентифікація людини в культурі.

Напрями, методи і методологія досліджень культури. Механізми і коди культури.

Релігія, мистецтво, література, мова, наука (техніка), політика, економіка, мораль, життєвий світ (повсякденність) як феномени культури.

Метафізика культури. Культура як проблема духу та дух як предмет споглядання в культурі. Культура як свідома робота духу над власним удосконаленням і над упорядкуванням всього, що оточує людину.

Культ і культура. Віра, культ, святиня: кодекс вічних цінностей.

Світоглядні засади та методологія досліджень української національної культури, її взаємодії із світовою культурою.

Тема 2. Проблема періодизації культурно-історичного підходу та типологізації культури.

Синхронне та діахронне в дослідженні культури. Поняття культурно-історичного процесу і його періодизації.

Культура і цивілізація: співвідношення понять (лінгвофілософський аспект проблеми) та феноменів. Криза сучасної цивілізації та шляхи її подолання.

«Відродження» та «присмерки» в культурі: доля і детермінація культури.

Тема 3. Культура як сенсопороджуюча система.

Сенс як задана розумна підстава. Смисл і смислотворення. Смислові структури і дійсність.

Культура як внесення в світ сенсів.

Сенси світу як «онтології» різних знаково-символічних систем, форм культури. Значення та знак, знакові системи.

Сенсотворення і метафора.

Проблема сенсотворення як проблема іменування. Слово, річ, поняття. Ключові слова культури як складні побудови сенсів.

Сенс як розуміння. Текст як перехрестя сенсів і розсіювання сенсів. Проблеми інтерпретації.

Тема 4. Символізм культури. Символ і образ.

Сутність символу. Символ як образ, взятий у аспекті його знаковості. Символ як образна ідея. Образ, символ, знак.

Проблема тлумачення символу. Символ і логос. Слово як символ. Співвідношення слова і образу в культурному процесі. Іконічність образу.

Символи як важливі механізми пам’яті культури. Ієрархія символів культури. Прості і складні символи.

Тема 5. Міф як феномен культури.

Міф як філософська проблема. Міф і символ.

Теорії міфу. Класифікації міфів.

Структура і логіка міфу. Первісні міфи. Принципи побудови міфу і принципи його аналізу. Залежність міфу від етимології.

Тема 6. Традиція як особлива реальність культури.

Сталість та мінливість, наступність у розвитку культури.

Сутність традиції. Роль традиції в становленні людської спільноти. Традиція і новація.

Поняття традиційної культури. Проблема трансляції традиційних культур (культур, заснованих на священному тексті).

Традиція як форма авторитету. Класицизм і модернізм. Модерн і постмодерн як культурні епохи.

Тема 7. Діалог культур; діалог у культурі.

Проблема культури як діалогу культур. Діалог культур як діалог свідомостей, діалог особистостей. Діалог і толерантність.

Розуміння як діалог. Проблема міжкультурної комунікації. Діалог Заходу і Сходу в світовій культурі.

Діалог культур і етнічна самобутність. Етнічне, національне і універсальне. Феномен етнокультури.

Внутрішня діалогічність розвитку культури.

Список рекомендованої літератури.

Головко Б.А. Філософська антропологія. – К., 1997.
Григорьян Б.Т. Философская антропология. - М., 1982.
Марков Б.В. Философская антропология. Очерки истории и теории. - СПб., 1997.

Антология исследования культуры. – СПб.1997. - Т.1. Интерпретация культуры.
Барт Р. Мифологии. - М 1996.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества - М 1979.
Библер В.С. На гранях логики культуры. - М 1997..
Бубер М. Я и Ты. - М 1993.
Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. – М., 1994.
Гадамер Г.-Г. Миф и разум // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – М. 1991.
Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М. 1987.
Голосовкер Я.А. Логика мифа. - М 1987.
Гуревич П.С. Философия культуры. – М., 1995.
Гуревич П.С. Э.Кассирер: феноменология мифа // Философские науки. – 1991. - № 7.
Гуревич П.С. Султанова М.А. Первооткрыватель философии символизма // Философские науки. – 1993. - № 4-6.
Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М. 1991.
Зиммель Г. Философия культуры // Зиммель Г. Избранное. – Т.1. - М.,1996.
Каган М.С. Философия культуры. – СПб. 1996.
Кассирер Э. Философия символических форм: введение и постановка проблемы // Культурология. ХХ век. Антология. - М 1995.
Кассирер Э. Понятие символической формы в структуре наук о духе // Культурология. ХХ век. Дайджест: Философия культуры ІІ. - М. 1998.
Культурология. ХХ век. Антология. – М. 1995.
Культурология. ХХ век. Энциклопедия. - Т.1 2. – М. 1998.
Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М. 1983.
Ліотар Ж.-Ф. Ситуація постмодерну // Філософська і соціологічна думка. –1995. - № 5-6.
Лосев А.Ф. Диалектика мифа // Лосев А.Ф. Из ранних произведений. – М. 1990.
Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – М., 1978.
Лотман Ю.М. К проблеме типологии культуры // Лотман Ю.М. Избр.статьи в 3-х т. - Т.1. - Таллин 1992.
Лотман Ю.М. Символ в системе культуры // Лотман Ю.М. Избранные статьи в 3 т. – Таллин, 1992. - Т.1.
Малявин В.В. Мифология и традиция постмодернизма // Логос. Кн.1. Разум. Духовность. Традиция. – Л. 1991.
Рикер П. Конфликт интерпретации. Очерки о герменевтике. – М. 1995.
Рікер П. Толерантність нетолерантність неприйнятне // Рікер П. Навколо політики. – К. 1995.
Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М. 1 992.
Стиль и традиция в развитии культуры. – Л., 1989.
Тойнби А Постижение истории. – М., 1991.
Февр Л. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Февр Л. Бои за историю. – М. 1991. - С.239-281.

Философия культуры: Становление и развитие. – СПб. 1995.
Фромм Э. Забытый язык // Фромм Э. Душа человека. – М. 1992.
Хюбнер К. Истина мифа. – М. 1996.
Чижевський Д. Історія української літератури. - Тернопіль 1994.
Шеллинг Ф. Введение в философию мифологии // Шеллинг Ф. Соч в 2 . – Т.2. - М. 1989.
Шпенглер О. Закат Европы. – М. 1993.
Элиаде М. Аспекты мифа. – М. 1995.
Эпистемология культуры. – К. 1993.
Юнг К.Г. Архетип и символ. – М. 1991.


Першоджерела.

Буркхардт Г. Непонятная чувственность // Это человек. Антология. - М., 1995.
Гелен А. О систематике антропологии // Проблема человека в западной философии. - М., 1988.
Кант И. Антропология с прагматической точки зрения // Кант И. Соч. в 6-ти т.- Т.6.
Левінас Е. Між нами. Дослідження. Думки про іншого. - К., 1999.
Леві-Строс К. Структурна антропологія. - К., 1999.
Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року// Маркс К, Енгельс Ф. Твори. - Т.42.
Маркузе Г. Эрос и цивилизация - М., 1995.
Мерло-Понти М. Феноменология восприятия. - СПб, 1999.
Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство з точки зору біхевіориста. - К., 2000.
Морен Э. Утраченная парадигма: Природа человека - К., 1995.
Плеснер Х. Ступени органического и человек // Проблема человека в западной философии. - М., 1988.

Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. -М.,1995.
Рикер П. Метафорический процесс как познание, вображение и ощущение; Живая метафора // Теория метафоры. - М., 1990
Рикер П. Время и рассказ. В 3-х т. - Т.1. - М., 2000.
Сартр Ж.-П. Буття та ніщо - К., 2000.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов.-М., 1989.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. -М, 1988.
Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Проблема человека в западной философии. - М., 1988.
Хайдеггер М. Бытие и время. - М., 1997.
Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии.- М., 1988
Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // Шелер М. Избранные произведения. - М., 1994.
Шелер М. Ordo amoris // Там же.
Фарре Л. Философская антропология // Это человек. Антология - М., 1995.
Франкл В. Человек в поисках смысла - М., 1990.
Фрейд З. Псиохология бессознательного - М., 1989.
Фуко М. Забота о себе: История сексуальности. - ІІІ. - М., 1998.

Фромм Э. Пути из больного общества // Проблема человека в западной философии. - М., 1988.
Фромм Э. Из плена иллюзий. Как я столкнулся с Марксом и Фрейдом // Фромм Э. Душа человека. - М., 1992.
Юнг К.- Г. Архетип и символ. - М., 1991.

Питання

до вступного іспиту зі спеціальності

09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

  1. Категорія буття і проблема предметного самовизначення філософії.
  2. Співвідношення онтології і філософської антропології. Місце антропології у філософській системі.
  3. Спрямованість філософської антропології на методологію гуманітарного знання.
  4. Філософська антропологія та конкретні науки. Людина в науковій картині світу.
  5. Проблема єдності релігійної, наукової та філософсько-світоглядної картин світу.
  6. Теоретична та емпірична антропологія.
  7. Антропологічна проблематика в античній філософії (Сократ, Платон, Арістотель).
  8. Антропоцентризм світогляду і філософсько-антропологічна проблематика в концепціях Відродження.
  9. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Концепція «сутнісних сил» людини та відчуження у К.Маркса.
  10. А. Шопенгауер та Ф. Ніцше про природу людини.
  11. Психоаналітична версія філософсько-антропологічної проблематики у З. Фрейда.
  12. Фрейдо-марксистська антропологія Франкфуртської школи (Е. Фромм, Г. Маркузе).
  13. Екзистенціалістська концепція розуміння людського буття (Ж.–П.Сартр, Г. Марсель, К. Ясперс).
  14. Тема гуманізму в онтології М. Хайдеггера. П. Тейяр де Шарден про «феномен людини».

15. Роль середовища в біологічному існуванні людини. Екологічна ніша людини як біологічного виду.

16. Предметно-практичний характер світовідношення людини.

17. Концепція М. Шелера про місце людини в космосі.

18. Розуміння несвідомого у взаємодії із свідомістю. Несвідоме в концепції З. Фрейда.

19. Свобода і творчість у творенні образів.

20. Значення знаряддєвої діяльності для розвитку людини. Поєднання в засобах праці суб’єктивного і об’єктивного, закономірного та доцільного.

21. Комунікація та соціальність.

22. Поняття «комунікативного розуму» та «комунікативного інтересу» (Ю.Хабермас).

23. Діалог як спілкування особистостей. Філософія та психологія діалогу (Л. Фейєрбах, М. Бубер, М. Бахтін).

24. Комунікативний досвід у вигляді традицій, забобонів, авторитету, моральних норм і та ін.

25. Мова та світ комунікативних взаємодій. Мова як засіб комунікації та спосіб організації комунікативного досвіду в культурі.

26. Дух і духовність персони. Духовність, свобода і відповідальність.

27. Культура як філософська проблема.

28. Предмет і теоретичні рамки філософії культури.

29. Релігія, мистецтво, література, мова, наука (техніка), політика, економіка, мораль, життєвий світ (повсякденність) як феномени культури.

30. Культ і культура. Віра, культ, святиня: кодекс вічних цінностей.

31. Світоглядні засади та методологія досліджень української національної культури, її взаємодії із світовою культурою.

32. Культура і цивілізація: співвідношення понять та феноменів. Криза сучасної цивілізації та шляхи її подолання.

33. Сутність символу. Образ, символ, знак.

34. Символи як важливі механізми пам’яті культури. Ієрархія символів культури. Прості і складні символи.

35. Міф як феномен культури.

36. Традиція як особлива реальність культури. Традиція і новація.

37. Проблема культури як діалогу культур. Діалог культур як діалог особистостей.

38. Проблема міжкультурної комунікації. Діалог Заходу і Сходу у світовій культурі.

39. Діалог культур та етнічна самобутність. Етнічне, національне та універсальне.