Програма вступного іспиту зі спеціальності 09.00.02 PDF Друк

ПРОГРАМА
вступного іспиту зі спеціальності

09.00.02 – діалектика та методологія пізнання

 

Тема 1. Діалектика розвитку наукового та філософського пізнання.

Основні етапи розвитку і форми зв’язку філософії і природознавства. Взаємозв’язок філософії і природознавства як одна з найважливіших підстав їх суспільного розвитку. Функції філософії щодо природознавства. Роль фундаментальних здобутків у природознавстві ХІХ - ХХ ст. для розвитку діалектичного мислення.

Натурфілософські та позитивістські підходи до інтерпретації взаємовідносин філософії і природознавства. Філософія науки та історія науки. Історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, С.Тулмін, П.Фейєрабенд).

Тема 2. Філософські аспекти осмислення науки як соціокультурного феномена.

Наука як культурний і цивілізаційний феномен. Сцієнтизм: наука як абсолютна форма пізнання. “Репресивний” вплив науки на культуру: соціальна критика наукової раціональності (Т.Адорно, М.Хоркхаймер, Г.Маркузе, Ю.Хабермас).

Наука як соціальний інститут і як процес набуття нового знання. Методологічна та соціокультурна визначеність наукового знання. Комплексність та міждисциплінарність у сучасній науці.

Формування дослідницьких програм у науці і техніці. Взаємозв’язок соціальних та природничо-наукових критеріїв фундаментальних та прикладних досліджень. Пріоритети сучасної науково-технічної політики суспільства.

Тема 3. Еволюція філософських і теоретичних засад природознавства.

Філософські засади науки в системі підвалин пізнання. Класичний раціоналізм про філософські засади природознавства (Р.Декарт, І.Кант, Г.Гегель). Позитивістський варіант наукової раціональності (Л.Вітгенштейн, Б.Рассел). Концепція критичного раціоналізму К.Поппера. Е.Гуссерль: новий шлях пошуку універсальних засад науки (метод феноменологічної редукції).

Філософські та методологічні засади класичної й некласичної науки. Реальність постнекласичної науки як процес формування нового типу наукової раціональності.

Тема 4. Аксіологічні аспекти наукового пізнання: ідеали, норми, цінності та регулятиви.

Філософська рефлексія і ціннісна природа пізнання. Критерії істинності та достовірності наукового знання. Інституалізація ідеалів науковості. Ідеали та норми доведення і будови знання.

Об’єктивність і раціональність знання як вихідна цінність науки і уявлення про шляхи її досягнення в класичній, некласичній і постнекласичній науці.

Еволюція методологічних регулятивів науки. Методологічні принципи класичної науки. Принцип причинності у науковому пізнанні. Принцип відносності та його роль у природознавстві.

Тема 5. Онтологічні аспекти сучасних наукових пошуків.

Проблеми причинності та детермінізму в філософських засадах класичної, некласичної та постнекласичної науки. Детермінація, причинність, детермінізм, принцип причинності. Ситуації біфуркації в нелінійних теоріях самоорганізації і їхнє розуміння як ситуацій формування причини.

Проблеми простору і часу в філософських і методологічних засадах науки. Суб’єктивне і об’єктивне, абсолютне і відносне як характеристики простору і часу. Проблема незворотності часу. Зовнішній і внутрішній час систем, що самоорганізуються.

Тема 6. Логіка-гносеологічні та методологічні аспекти наукової діяльності.

Стиль наукового мислення: передумови, сутність, функції. Категоріально-діяльнісна структура стилю наукового мислення. Методологічні принципи сучасного стилю мислення.

Наукова раціональність. Історичний процес становлення норм раціональності та їх категоріальні засади. Наукова раціональність у соціокультурному контексті сучасності. Наукова раціональність і буденна свідомість.

Співвідношення між філософськими концепціями істини і розумінням наукової істини в методології наук на різних етапах розвитку філософії і науки. Сучасна ситуація в філософському розумінні істини в різних філософських школах.

Тема 7. Феномен знання: соціокультурний та філософський сенс.

Знання як основа цілеспрямованої діяльності. Еволюція уявлень про знання. Виникнення нового знання як соціокультурна та філософська проблема. Основні механізми становлення нового знання. Основні види знання. Структура та єдність знання.

Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного знання. Теоретичне знання як реконструкція дійсності. Форми становлення та функціонування емпіричного (спостереження, вимірювання, експеримент, відбір варіантів) і теоретичного (теорія, гіпотеза, концепція, картина світу) знання. Наукова теорія. Її сутність і основні функції. Типи наукових теорій.

Діалектика становлення і обґрунтування природничо-наукового і гуманітарного теоретичного знання. Теоретичний об’єкт знання: ідеалізований, модальний, конструктивний.

Синтез наукового знання в загальнонауковій картині світу. Поняття наукової картини світу. Місце наукової картини світу в системі засад науки. Співвідношення світогляду і наукової картини світу.

Тема 8. Філософсько-методологічні проблеми технічних наук.

Предмет філософії техніки. Природничі і технічні науки. “Природне” і “штучне”, природа і техніка. Специфіка об’єкта технічних наук. Фундаментальні та прикладні науки в системі технікознавства.

Особливості сучасного розвитку техніки. Інженерна діяльність і технічні науки. Сучасний етап розвитку інженерної діяльності та проектування. Система “людина-машина” в проектуванні та експлуатації технічних об’єктів. Роль етичної та соціальної орієнтацій в технічній діяльності.

Методологічні проблеми філософії техніки. Соціокультурні проблеми інформатизації.

Список рекомендованої літератури:

1. Больцано Б. Парадоксы бесконечного. – Одесса, 1911.

2. Бурбаки М. Элементы математики: очерки по истории математики. – М., 1963.

3. Бор Н. Квантовая механика и физическая реальность // Избр. науч. труды. – М., 1971, т. 2.

4. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

5. Виннер Н.Я. «Я – математик». – М., 1964.

6. наук. – М.: Недра, 1977.

7. Б.А. Философские и социальные проблемы информатики. – М., 1990.

8. Гиренок Ф.И. Экология цивилизация ноосфера. – М., 1987.

9. Глушков В.М., Капитонова Ю.В. Автоматизация поиска доказательства теорем математических теорий и интеллектуальные машины // Кибернетика. - № 5. – 1972.

10. Горохов В.Г., Розин В.М. Техническое знание в современной культуре. – М., 1987.

11. Грязнов В.С. Логика, рациональность, творчество. – М., 1982.

12. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – К., 1990.

13. Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального і прикладного знання: (Постнекласичне дослідження). – К., 2000.

14. Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. – К., 2002.

15. Дротянко Л.Г. Філософія наукового пізнання. – К., 2010.

16. Естествознание: системность и динамика. – М., 1990.

17. Иванов Б.И., Чешев В.В. Становление и развитие технических наук. – Л., 1977.

18. Исследовательская программа. – М., 1987.

19. Йолон П.Ф., Крымский С.Б., Парахонский Б.А. Рациональность в науке и культуре. – К., 1989.

20. Карпинская Р.С. Методология биологического редукционализма // Вопросы философии. – 1974. - № 1.

21. Кирсанов И.Т., Филатов В.П. Преемственность знания и революции в контексте познавательных традиций // Диалектика. Познание. Наука. – М., 1988. – С. 199 – 206.

22. Климонтович Н.Ю. Без формул о синергетике. – Минск: «Вышайшая школа», 1986.

23. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. – 1992. - № 12.

24. Козлов Б.И. Возникновение и развитие технических наук. – Л., 1988.

25. Колмогоров А.Н. О принципе tertium non datur // Мат. сб., 1925. Вып. 32.

26. Крамаренко В.Ю., Никитин В., Андреев П. Интеллект человека. – Воронеж, 1990.

27. Крисаченко В.С. Моделі пояснення еволюціє: уніфармізм чи катастрофи // Філософська та соціологічна думка. – 1989. - № 6.

28. Крисаченко В.С. Екологічна культура. – К., 1996.

29. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. – К., 1983.

30. Кун Т. Структура научный революций. – М., 1977.

31. Ленк К. Размышления о современной технике. – М., 1996.

32. Линде А.Д. Физика элементарных частиц и инфляционная космология. – М., 1990.

33. Линде А.Д. Раздувающаяся вселенная. – Успехи физических наук, Т. 144, вып. 2, окт. 1984.

34. Метлов В.И. Основания научного знания как проблема философии и методологии науки. – М., 1987.

35. Методология и социология техники. – Новосибирск, 1990.

36. Методологическое сознание в современной науке. – К., 1989.

37. Милсум Дж. Анализ биологических систем управления. – М., 1966.

38. Митчем К. Что такое философия техники? – М., 1995.

39. Моисеев Н.Н. Экология нравственность и политика // Вопросы философии. – 1989. – № 5.

40. Мороз С.А. Історія біосфери Землі. – К., 1996.

41. Мороз С.А., Оноприенко В.И. Методология геологической науки. – К., 1983.

42. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки: Навч. посібник. – К., 1997.

43. Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. – М., 1990.

44. Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986.

45. Новая постиндустриальная волна на Западе. – М., 1999.

46. Порус В.Н. Философия техники: обзор проблематики // Філософська думка. – 1988. - № 3.

47. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М., 1986.

48. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант. – М., 1999.

49. Пригожин И. Природа, наука и новая рациональность // В поисках нового миропонимания: И.Пригожин, Е. и Н.Рерихи. – М., 1991.

50. Розин В.М. Специфика и формирование естественных, технических и гуманитарных наук. – Красноярск, 1989.

51. Ракитов А.Н. Философия компьютерной революции. – М., 1991.

52. Рейхенбах Р. Философия пространства и времени. – М., 1985.

53. Рузавин Г.И. Концепции естествознания. – М., 1996.

54. Сидоренко Л.И. Философский анализ развития и перспектив биотехнических исследований. – К., 1987.

55. Специфика технических наук. – М., 1974.

56. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996.

57. Структура и развитие науки. Из бостонских исследований по философии науки. – М., 1978.

58. Тарский А. Истина и доказательство // Вопросы философии. – 1972. - № 8.

59. Тимофеев А.В. Роботы и искусственный интеллект. – М., 1978.

60. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

61. Шарден Т. Феномен человека. – М, 1987.

62. Швырев В.С. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

63. Шмальгаузен И.И. Кибернетические вопросы биологии. – Новосибирск, 1968.

64. Эйнштейн А. О специальной и общей относительности (общедоступное изложение) // Собрание научных трудов в 4-х т. – М., 1965. Т.1.

ПИТАННЯ

ДО ВСТУПНОГО ІСПИТУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

09.00.02 – ДІАЛЕКТИКА І МЕТОДОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ

1. Взаємозв’язок філософії і природознавства як одна з найважливіших підстав їх суспільного розвитку. Функції філософії щодо природознавства.

2. Натурфілософські та позитивістські підходи до інтерпретації взаємовідносин філософії і природознавства.

3. Філософія науки та історія науки.

4. Історична школа філософії науки (Т.Кун, І.Лакатос, С.Тулмін, П.Фейєрабенд).

5. Наука як культурний і цивілізаційний феномен. Сцієнтизм: наука як абсолютна форма пізнання.

6. “Репресивний” вплив науки на культуру: соціальна критика наукової раціональності (Т.Адорно, М.Хоркхаймер, Г.Маркузе, Ю.Хабермас).

7. Наука як соціальний інститут і як процес набуття нового знання.

8. Методологічна та соціокультурна визначеність наукового знання.

9. Проблеми причинності та детермінізму в філософських засадах класичної, некласичної та постнекласичної науки.

10. Проблеми простору і часу в філософських і методологічних засадах науки.

11. Стиль наукового мислення: передумови, сутність, функції.

12. Методологічні принципи сучасного стилю мислення.

13. Наукова раціональність. Історичний процес становлення норм раціональності та їх категоріальні засади.

14. Наукова раціональність у соціокультурному контексті сучасності.

15. Наукова раціональність і буденна свідомість.

16. Співвідношення між філософськими концепціями істини і розумінням наукової істини в методології наук на різних етапах розвитку філософії і науки.

17. Позиція фалібілізму в філософії науки. Істина та хиба. Істина і правда.

18. Сучасна ситуація в філософському розумінні істини в різних філософських школах.

19. Знання як основа цілеспрямованої діяльності. Еволюція уявлень про знання.

20. Виникнення нового знання як соціокультурна та філософська проблема.

21. Основні види знання. Структура та єдність знання.

22. Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного знання.

23. Форми становлення та функціонування емпіричного і теоретичного знання.

24. Наукова теорія, Її сутність і основні функції. Типи наукових теорій.

25. Діалектика становлення і обґрунтування природничонаукового і гуманітарного теоретичного знання.

26. Теоретичний об’єкт знання: ідеалізований, модальний, конструктивний.

27. Поняття наукової картини світу. Місце наукової картини світу в системі засад науки.

28. Співвідношення світогляду і наукової картини світу.

29. Предмет філософії техніки.

30. Природничі і технічні науки. “Природне” і “штучне”, природа і техніка.

31. Специфіка об’єкта технічних наук.

32. Фундаментальні та прикладні науки в системі технікознавства.

33. Особливості сучасного розвитку техніки.

34. Інженерна діяльність і технічні науки. Сучасний етап розвитку інженерної діяльності та проектування.

35. Система “людина-машина” в проектуванні та експлуатації технічних об’єктів.

36. Роль етичної та соціальної орієнтацій в технічній діяльності.

37. Методологічні проблеми філософії техніки.

38. Сутність і основні напрямки сучасної інформаційної революції.

39. Соціокультурні проблеми інформатизації.