Програма кандидатського іспиту зі спеціальності 09.00.03 PDF Друк

ПРОГРАМА
кандидатського іспиту зі спеціальності
09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ.

Тема 1. Соціальна філософія: предмет, основні етапи формування, місце в духовній культурі суспільства.

Предмет соціальної філософії. Соціальна філософія як імпліцитна частина загальної філософії. Розширення “предметного простору” соціальної філософії в процесі еволюції філософської думки. Соціальна філософія та філософія історії.

Проблема методу у соціальній філософії.

Соціальна філософія – необхідна складова частина духовної культури суспільства. Діалог соціальної філософії і сучасного суспільства.

Тема 2. Зародження і еволюція філософських поглядів на природу суспільства. Основні соціально-філософські концепції.

Соціально-філософські погляди мислителів Стародавнього Сходу. Розвиток філософського розуміння природи суспільства та його структури в античній філософії. Вчення про державу /Платон, Аристотель/.

Проблема людини і суспільства у середньовічних християнських мислителів /Августин, Фома Аквінський/.

Поворот до проблеми людини у філософії Відродження. Проблема свободи та держави /Н.Макіавеллі, Т.Мор, Ф.Рабле/.

Реформація і її світоглядні ідеї /М.Лютер, Ж.Кальвін, Т.Мюнцер та ін./.

Соціально-філософські погляди мислителів Нового часу. Теорії “природнього права” та “суспільної угоди”. Т. Гоббс про можливість соціального порядку та організації, про природу людини. Інтерпретація суспільної людини в суспільної реальності у філософії французького Просвітництва. Ідея поступу /Комдорсе, Руссо, Вольтер/.

Звернення соціальної філософії до сфери належного, ідеалів та цінностей /І.Кант/. Ідеї моральної філософії у англійському Просвітництві /Шефтсбері, Хатчесон, Юм/. Розробка філософських основ пізнання суспільства, його історії, суспільного буття людини в філософії Гегеля. Пошуки соціальної теорії у ХІХ ст. Освоєння методологічного досвіду природничо-наукового знання. Соціальна теорія як форма існування соціальної філософії К.Маркса. Програма позитивістської реконструкції соціального пізнання /О.Конт/.

Особливості історико-еволюційного та структурно-функціонального підходів у соціальній філософії та соціології кінця ХІХ - початку ХХ ст. /Г.Спенсер, Е.Дюркгейм, Г.Зіммель/.

Проблеми філософії життя /Дільтей, Ніцше/. Неокантіанство, його погляди на природу соціального пізнання /Віндельбанд, Ріккерт та ін./.

М.Вебер про раціоналізацію соціальної дії.

Соціально-філософська думка в Україні ХІХ - ХХ ст. Гуманістична традиція в поглядах на людину і суспільство /вплив філософії Г.Сковороди/. “Філософія серця” П.Юркевича. Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства. Історіософія М.Костомарова. Соціально-філософські погляди М.Драгоманова, І.Франка, В.Винниченка, М.Грушевського.

Основні проблеми і напрями розвитку сучасної філософії /екзистенціалізм, позитивізм, релігійна філософія/. Соціально філософія Франкфуртської школи. Реконструкція поняття раціональності. Зміна парадигми – від цілеспрямованої до комунікативної дії /Ю.Хабермас/. Філософія техніки. Осмислення проблем науково-технічного поступу /М.Гайдегер, К.Ясперс, Л.Менфорд, Г.Кам, О.Тофлер та ін./.

Фрейдизм та неофрейдизм про природу суспільства і людини.

Тема 3. Поняття суспільного життя. Особливості людського способу буття.

Проблема начала і субстанції суспільства в філософії. Співвідношення природного і соціального в житті суспільства. Еволюція філософських поглядів на природу суспільства.

Природне середовище життєдіяльності суспільства, його вплив на суспільне життя. Географічний детермінізм. Філософське обґрунтування геополітичних концепцій.

Історичні особливості взаємодії природи і суспільства, форм природокористування. Концепція ноосфери /Т. де Шарден, В.Вернадський/.

Демографічні процеси у системі відтворення умов суспільного життя. Історичні особливості процесів відтворення народонаселення, його чинники. Демографічний детермінізм.

Тема 4. Виробництво як суспільна форма життєдіяльності. Історичні різновиди суспільного виробництва.

Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Діяльність, праця, виробництво. Структура суспільного виробництва. Питання про роль матеріально-виробничої діяльності в суспільному житті в соціальній філософії марксизму. Історичні різновиди суспільного виробництва: проблема типології. Поняття способу виробництва в марксизмі, його евристичні можливості. Власність і відчуження як соціально-філософська проблема.

Техніка як соціокультурний феномен. Осмислення технології як особливого способу буття людини у світі і розвитку її культури. Філософія техніки. Осмислення соціальних передумов та наслідків науково-технічного поступу у сучасній соціальній філософії /Д.Белл, Д.Гелбрайт, О.Тофлер, Ж.Фураст¢є, Р.Арон, З.Бжезінський та ін./. Постіндустріалізм про необхідність соціокультурних передумов формування посттехнічного суспільства.

Техніка, технологія і сучасні глобальні проблеми.

Тема 5. Культура і суспільство. Соціотворча роль культури.

Культура як суспільно-історичний феномен. Культура як система чинників, що забезпечують життя людських спільнот. Культурний простір і час як форма буття людини. Соціалізація і персоналізація людини як процес освоєння і творчості культури.

Культура і соціальна еволюція. Культурна різноманітність. Норми, звичаї, традиції, цінності, їх роль в житті соціумів. Культурні універсалії. Проблема культурної ідентифікації. Конфлікти між суб’єктами культури та їх подолання. Масова та елітарна культура.

Проблема взаємовідносин культур. Культура і цивілізація.

Тема 6. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах.

Еволюція філософських уявлень про суспільство і його структуру. Соціальне середовище і люди у їх взаємовідносинах. Концепції суспільства як надіндивідного утворення /Органічна школа, марксизм/. Філософські течії, базовані на пріоритетах індивідного життя /персоналізм, екзистенціалізм/. Сучасні концепції співвідношення соціальної системи і людини /Н.Луман/. Інструментальні і комунікаційні виміри життя в соціально-філософській концепції Ю.Хабермаса. Будова суспільства і місце в ньому людини в концепціях структурно-функціонального аналізу. “Людина маси” в концепції Ортеги-і-Гассета.

Соціальна структура суспільства, її багатомірність. Принципи структурування суспільства, філософська традиція в їх обґрунтуванні.

Людина у соціальних структурах: діяльність і спілкування. Взаємодія індивідів як основна універсальна одиниця соціально-філософського аналізу.

Типи і форми соціальності, статус індивідуальності в них.

Тема 7. Соціально-філософські аспекти аналізу держави і права, їх ролі в суспільному житті.

Філософські погляди на природу держави, влади і політики /Платон, Аристотель, Маккіавеллі, Гоббс, Сен-Сімон, Локк, Гегель, Маркс/. Сучасні філософські погляди на природу держави і права. Проблема легітимації держави. Влада як загальна форма розвитку і функціонування суспільства. Філософія права: основні концепції. Концепції правової держави. Б.Кістянівський про співвідношення держави і особи.

Проблема прав людини у філософії. Проблема тоталітаризму і демократії у сучасній соціальній філософії /К.Поппер, Хайєк, Х.Арендт та ін./.

Тема 8. Проблема соціальних форм духовного, їх об’єктивації і індивідуального освоєння.

Форми суспільної свідомості як “зняті” умови людської буттєвості. Поліфонія людського існування і її концентрація в формах свідомості. Поняття духу як об’єктивації форм свідомості. Філософська традиція в розробці проблеми духу.

Наука, мистецтво, мораль – способи відтворення основних параметрів людського буття. Філософія і релігія – способи співвіднесення індивідуального і всезагального.

Поняття ідеології /французькі просвітителі, Маркс, Богданов, Ленін, Франкфуртська школа/. Концепція ідеології Н.Лумана.

Духовна культура як спосіб нарощення індивідом суспільних цінностей, смислів, духовних надбань.

Тема 9. Глобальні проблеми ХХ ст.

Соціально-філософський зміст постановки питання про причини, характер і наслідки глобальних проблем ХХ ст.

Типологія глобальних проблем. Проблеми “виживання” в сучасну епоху. Основні підходи до глобальних проблем. Римський клуб і проблеми глобального моделювання. Проблема “екологічного імперативу” у сучасній філософії. Проблема формування екологічної свідомості.

Пошуки форм співпраці світового співтовариства у вирішенні глобальних проблем.

РОЗДІЛ ІІ. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ.

Тема 1. Сутність та завдання філософії історії.

Формування предмету філософії історії. Філософія історії як універсальна історія людства, побудована на певних засадах /Гегель, Тойнбі/. Філософія історії як теорія суспільства в цілому /К.Маркс/. Філософія історії як сукупність досліджень, спрямованих на виявлення специфічних особливостей соціального. Проблема цінності історії. Філософія історії як теорія історичного знання та пізнання /Дільтей, Ріккерт, Кроче, Коллінгвуд/.

Філософія історії та історія. Філософія історії та соціальна філософія і соціологія.

Структура та функція філософії історії.

Тема 2. Еволюція історичної самосвідомості. Основні етапи розвитку філософії історії.

1. Постання історичної свідомості: міф /теогонії, космогонії/; бачення історії пророками. Від реєстрації подій до науки історії /Геродот в Фукідід/. Елліністичний період у формуванні історичної свідомості. Ідея світу як єдиного історичного цілого у стоїків. Ідея ойкуменічної історії. Полібій та Цима Сян: розширення розуміння області історії.

Натуралістичний історизм античності. Циклізм моделей історії. Ідея долі в історії. Особливості сприйняття історичного часу.

Християнська інтерпретація історії як певного роду цілісності. Провіденціально-есхатологічне тлумачення суспільного розвитку. Смислова завершеність моделі історії у християнській історіософії. Проблема спрямованості історії у Августина. Проблема свободи волі і самодіяльно людське начало в історії /Фома Аквінський/.

Середньовічні хроністи. Людина як мета історії у філософії гуманістів.

Філософія історії Дж.Віко як перший досвід цілісного розуміння еволюції людського суспільства.

Субстанціоналістські концепції історії у західноєвропейській філософії Нового часу. Розробка філософії історії як теорії історичного прогресу /І.Г.Гердер, Кондорсе/. Створення узагальнюючої картини історії у її цілісності /Гегель/. Особливості філософсько-історичних поглядів І.Канта.

ІІ. Філософія історії як засіб обґрунтування радикальної соціальної дії /К.Маркс/. Основні засади теорії історичного процесу в марксизмі. Догматизація марксизму в російській революційній течії. Телеологізм у розумінні розвитку. Редукція всесвітності до абстрактної всезагальності. Ставка на універсальні закони історії.

Вимога відмови від спекулятивного, позірного погляду на суспільство позитивістської соціології /О.Конт, Г.Спенсер/.

Філософський історизм. Ідеї раціональної організації суспільного життя /М.Вебер/. Історіософія М.Грушевського.

ІІІ. Поява концепцій локальних цивілізацій /М.Данилевський, О.Шпенглер, П.Сорокін/.

Гносеологічний напрям у сучасній західній філософії історії /Дільтей, Зіммель, Коллінгвуд, Арон/.

Тлумачення історії як поглиблення процесу комунікації /К.Ясперс/. Постмодерністська полеміка з історіософією Нового часу.

Технократичні моделі історії соціального майбутнього.

Людина в історії як центральна проблема “Нової історичної науки” /Школа “Анналів”/. Погляд на проблеми історичного пізнання.

Тема 3. Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії.

Культурно-цивілізаційні типології суспільств.

Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу. Єдність історії як тотожність законів, що діють в різних суспільствах /Дж.Віко/. Натуралістичні тлумачення єдності та багатоманітності історії. Географічний детермінізм про роль природних відмінностей в історичній долі суспільств. Єдність історії людства як єдність його закономірного становлення. Єдність історії в її всезагальній основі, в “існуючій в собі передумові розгортання якої і є всесвітня історія у всій багатоманітності притаманних їй форм” /Гегель/. Пошуки загальної передумови і основи історії в марксизмі. Обґрунтування К.Марксом ідеї всесвітності історії. Формаційна типологія суспільств. Європоцентризм у побудові моделей єдності історії.

Історія як співіснування у часі і просторі різноманітних, виособлених культур і цивілізацій /М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі, П.Сорокін/. Заперечення існування єдиної логіки і етапів всесвітньо-історичного розвитку.

Історія як процес поглиблення комунікації між народами і культурами на засадах абсолютних цінностей /К.Ясперс/. Сучасні моделі “світу світів” як можливого майбутнього єднання людства.

Тема 4. Проблема спрямованості історичного процесу. Ідея поступу в історії.

Лінійні та циклічні моделі історії. Проблема початку історії та її кінця в християнській історіософії. Пошуки єдиної субстанції, що розкривається в часі. Ідея “природнього закону”, що спрямовує історичні діяння людей /Т.Гоббс, Дж.Локк та ін./. Ідея поступу в Просвітництві. Проблема критеріїв поступу, визнання суперечливого характеру прогресу. Гегелівська концепція спрямованості історії, її телеологізм та фіналізм.

Соціальні утопії про майбутнє досконале суспільство. Марксистська концепція прогресу. Еволюціонізм ХІХ ст. про спрямованість соціальних змін та їх необхідність.

Криза “прогресистської ідеології”. Відмова від активістських претензій людини на перетворення світу на раціональних засадах у посткласичній філософії. Ідеї конвергенції та їх обґрунтування на засадах “технологічного детермінізму” /Р.Арон, Д.Белл, Д.Гелбрайт та ін./.

Постановка питання про “кінець історії” в новітній філософії історії /Ф.Фукуяма/. Телелогізм постановки питання про кінець історії. Теоретики “постісторії” /Л.Мамфорд, А.Гелен, Ж.Борріяр та ін./. Постановка питання про історію як багатовимірний простір можливих соціокультурних змін. “Різомна” модель історичного простору.

Тема 5. Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу.

Світоглядні уявлення про долю і можливість спрямування життєдіяльності людини в античному суспільстві. Постановка питання про свободу волі в християнській історіософії /Ф.Аквінський/. Філософія Відродження: нове бачення місця і ролі людини, її можливостей у визначенні своєї долі. Пошук в філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Ідея народу як активно діючої і вищої моральної сили в історичних діяннях. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра і предмет.

Від онтології субстанції – до онтології суб’єкта в німецькому ідеалізмі ХVIII – початку ХІХ ст. Постановка питання про соціально-історичний суб’єкт як рушійну силу історії в марксизмі.

Заперечення світобудівничої місії суб’єкта як сенсу та призначення людського життя у філософії ХХ ст. /філософія життя, феноменологія, екзистенціалізм/.

Проблема атомізації суспільства і повстання мас як проблема історії ХХ ст. /Х.Ортега-і-Гассет, К.Ясперс, Х.Арендт та ін./.

Зростання ролі індивідуальної відповідальності людини перед історією. Необхідність формування нового типу соціально-історичного суб’єкта в умовах загрози людському існуванню з боку екологічної катастрофи та глобальних проблем сучасності.

Тема 6. Сенс історії.

Сенс історії як філософсько-світоглядна проблема. Класика і сучасність: два підходи до смислу історії.

М.Бердяєв: прорив історії в надісторію. “Витоки” та “мета” історії в релігійному екзистенціалізмі. К.Ясперс про єдність людства як мету і смисл історії.

Трагічна постава історії /М.Хайдеггер/. Неопротестантизм про “пряму історії” /П.Тілліх/. Сучасний неотомізм про кінцеву мету людського суспільства /Ж.Марітен, К.Раннер/.

Проблема співвідношення добра і зла в історії. Суще і належне. Соціально доцільність проти ідеалу вільного розвитку індивіда.

Цінності історії і цінності людського існування. Ідея всезагального блага. Проблема свободи історичного вибору і історичної відповідальності.

Питання до кандидатського іспиту

зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

1. Предмет, об’єкт і функції соціальної філософії.

2. Соціальна філософія в структурі філософського знання.

3. Місце соціальної філософії в системі соціальних наук. Співвідношення соціальної філософії і соціології.

4. Соціальна філософія як методологія соціального пізнання та онтологія соціальної реальності.

5. Особливості соціального пізнання: аксіологічність, герменевтичність, діалогічність, плюралізм.

6. Статус істини у соціальному пізнанні.

7. Розвиток уявлень про цілісність суспільного життя в історії філософії.

8. Розвиток філософського розуміння природи суспільства в античній філософії. Праця Арыстотеля “Політика”.

9. Вчення Платоні про державу. Праця “Держава”.

10. Проблема людини і суспільства у середньовічних християнських мислителів (Августин, Фома Аквінський).

11. Проблеми взаємовідношення людини, суспільства та держави у філософії Відродження (Макіавеллі, Мор, Рабле).

12. Соціально-філософські погляди мислителів Нового часу. Теорії “природнього права” та “суспільної угоди” (Гоббс, Кондорсе, Руссо, Вольтер, Гельвецій).

13. Розробка філософських основ пізнання суспільства, його історії, суспільного буття людини в німецькій філософії.

14. Соціальна філософія Маркса.

15. Програма позитивістської реконструкції соціального пізнання (Конт).

16. Особливості історико-еволюційного та структурно-функціонального підходів у соціальній філософії та соціології кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Спенсер, Дюркгейм, Зіммель).

17. Вебер про раціоналізацію соціальної дії.

18. Соціально-філософські погляди Драгоманова, Франка, Винниченка, Грушевського.

19. Соціальний атомізм (теорія суспільного договору Гоббса, Руссо, Локка та ін.) і соціальний органіцизм (від Платона до Дюркгейма).

20. Суспільство як система: механізми самоорганізації, система соціальних інститутів, спільнот та страт (П.Сорокін).

21. Суспільство як суспільно-економічна формація.

22. Соціально структура суспільства. Принципи структурування суспільства.

23. Проблема суспільного ідеалу. Принципи “відкритого суспільства” (Поппер).

24. Співвідношення природного і соціального в житті суспільства.

25. Природне середовище життєдіяльності суспільства. Географічний детермінізм. Філософське обґрунтування геополітичних концепцій.

26. Концепція ноосфери (Т. де Шарден, В.Вернадський).

27. Демографічні процеси в системі суспільства. Демографічний детермінізм.

28. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Структура суспільного виробництва.

29. Власність і відчуження як соціально-філософська проблема.

30. Техніка як соціально-філософський феномен.

31. Тоталітаризм і демократія. Світоглядні корені тоталітаризму.

32. Нації і націоналізм.

33. Теорія еліти.

34. Діяльнісна модель суспільства: історичний матеріалізм і техніцизм.

35. Феноменологічна модель суспільства (філософія повсякденності). Вчення Гуссерля про “життєвий світ” та “природну установку” свідомості.

36. Людина у соціальних: діяльність і спілкування. Проблема природи людини в історії філософії.

37. Екзистенціалізм про людину: віра, самітність, свобода, турбота, страх, вина, бунт, вибір, діалог як фундаментальні стани людини. Поняття граничної ситуації.

38. Індивід, особистість, індивідуальність.

39. Проблема сенсу життя у філософії.

40. Культура як об’єкт і предмет філософського аналізу. Проблема визначення культури.

41. Історичні типи культури.

42. Форми і категорії культури.

43. Культура і цивілізація. Антиномії культури і творчості.

44. Основні риси постмодерної культури.

45. Філософські погляди на природу держави, влади і політики (Платон, Аристотель, Маккіавеллі, Гоббс, Сен-Сімон, Локк, Гегель, Маркс).

46. Влада як загальна форма розвитку і функціонування суспільства. Концепції правової держави і громадянського суспільства.

47. Проблема прав людини в філософії.

48. Типологія глобальних проблем. Пошуки форм співпраці світового співтовариства у вирішенні глобальних проблем.

49. Філософія історії як методологія історичного пізнання.

50. Поняття історії, історичного факту та історичної події.

51. Структура та функції філософії історії.

52. Генералізація та індивідуалізація як методи історичного пізнання.

53. Філософія історії як онтологія історії.

54. Сенс історії як філософсько-світоглядна проблема.

55. Цінності історії і цінності людського існування.

56. Проблема свободи історичного вибору і історичної відповідальності.

57. Проблема сенсу історії в релігійній філософії (від Августина до сучасної релігійної філософії).

58. Основні положення “класичного історизму” (Віко, Гердер, Гегель, Маркс, Фукуяма): універсалізм, лінійність, стадіальність, детермінізм, прогресизм, европоцентризм, утопизм.

59. Критика “історицизма” К.Поппером.

60. Філософія історії К.Ясперса (концепція “осьового часу” та єдності історії).

61. Концепція локальних цивілізацій (Данілевський, Шпенглер, Тойнбі). Сучасні проблеми цивілізаційного підходу.

62. Проблема атомизації суспільства і повстання має як проблема історії ХХ ст. (Ортега-і-Гассет, Ясперс, Арендт та ін.).

63. Тлумачення історії як поглиблення процесу комунікації (Ясперс).

Список першоджерел,

що виносяться на кандидатський іспит

зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

1. Аристотель. Политика // Соч. – Т. 4. –М., 1983.

2. Платон. Государство // Соч. – Т. 3. – М., 1989.

3. Гельвеций. О разуме // Антология мировой философии. – Т. 2. – М., 1970.

4. Монтескье Ш. О духе законов // Антология мировой философии. – Т. 2. – М., 1970.

5. Руссо Ж. – Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. – Т. 2. – М., 1970.

6. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2 изд. – Т. 13.

7. Маркс К. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2 изд. – Т. 3.

8. Плеханов Г.В. О роли личности в истории // Избр. филос. произв. –Т. 2.- М.; Л., 1956.

9. Вебер М. Основные социологические понятия // Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

10. Зиммель Г. Как возможно общество? // Зиммель Г. Избранное. – Т. 2. Созерцание жизни. – М., 1996.

11. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. – М., 1998.- С. 45-47, 72-84, 135-164.

12. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. – М., 1993. (Введение – пункты 1-3, 6-7, 9, 12, 14 и Глава 2 «Проблемы мировой истории - Физиогномика и систематика». Пункты 6-7).

13. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994. – С. 32-39, 56-58, 92-96, 155-186, 264-271.

14. Булгаков С. Карл Маркс как религиозный тип; Основные проблемы теории прогресса // Булгаков С. Философия хозяйства М., 1990.

15. Бердяев Н.А. Философия свободы // Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989. – С.123-148, 170-186.

16. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 302-307.

17. Франк С.Л. Смысл жизни // Вопросы философии. – 1990.- № 6.

18. Поппер К. Открытое общество и его враги. – Т.1 Чары Платона. – М., 1992.- С. 8-11, 216-220, 364; Т. 2. Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы. – М., 1992. – С.299-322.

19. Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1990.

20. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990. – С. 13 – 42.

21. Ортега-и-Гассет Х. История как система // Вопросы философии. – 1996. - № 6. – С. 90 – 103.

22. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. – 1993. - № 3 – 4.

23. Геллнер Э. Нации и национализм // Вопросы философии. – 1989. – № 7.

24. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. – К., 1995.

25. Фукуяма Фр. Конец истории ? // Вопросы философии. – 1990. - № 3.

26. Бубер М. Я и Ты. – М., 1993. – Часть 1. – С. 6 – 24.

27. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности // Вопросы философии. – 1989. - № 2.

28. Агацци З. Человек как предмет философии // Вопросы философии. – 1989. – № 2.

29. Постмодернизм и культура (материалы круглого стола) // Вопросы философии. – 1993. - № 3.

30. Козловски П. Постмодерна культура // Сучасна зарубіжна філософія: Течії і напрями (Хрестоматія). – К., 1996.

31. Лиотар Ж.Ф. Состояние постмодерна. – Спб., 1998.

32. Мамардашвили М.К. Из лекций по социальной философии // Мамардашвили М.К. Необходимость себя. – М., 1996.

33. Степин В.С. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М., 1996.

СПИСОК НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

· Социальная философия / Под. ред. В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача. – К.; Харьков, 2002.

· Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996.

· Барулин В.С. Социальная философия. – Ч. 1, 2. – М., 1993.

· Читанка з історії філософії. – Книга 6. Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.

· Пигров К.С. Очерки социальной философии. – СПб., 1998.

· Социальная философия / Под ред. В.Н.Лавриненко. – М., 1995.

· Момджян К.Х. Введение в социальную философию. – М., 1997.

· Момджян К.Х. Социум. Общество. История. – М., 1994.

· Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. Курс лекций. – М., 2000.

· Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

· Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

· Современная западная социология: Словарь. – М., 1990. .

· Гаєвський Б.А. Сучасна українська політологія. – К., 1999.

· Гальчинський А.С. Суперечності реформ у контексті цивілізаційного процесу. – К., 2001.

· Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – К., 2000.

· Політична система сучасної України: особливості становлення, генеза розвитку / За ред. Ф.М.Рудича. – К., 1998.