Кандидатський іспит з філософії (загальний) PDF Друк

Програма кандидатського іспиту з філософії
для аспірантів, стажистів і пошукачів

 

Програма кандидатського іспиту з філософії адресується аспірантам, стажистам та пошукувачам наукового ступеня кандидата у відповідній галузі наук. Вона розроблена з урахуванням стратегічних положень Державної національної програми “Освіта”, вимог та рекомендацій Вищої атестаційної комісії України.

Тематичний план

Розділ І. Історія філософії як основа філософсько – методологічної культури.

1. Філософія, її походження, проблематика та функції.

2. Філософія стародавності. Зародження основних парадигм філософствування.

3. Філософія Середньовіччя, її особливості.

4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

6. Філософсько – гуманістична думка українського Ренесансу (XVXVІІст.).

7. Західноєвропейська філософія Нового часу.

8. Києво – Могилянська акдемія і філософія Просвітництва.

9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку.

10. Виникнення некласичних філософських вчень у XIX ст. Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

11. Українська філософія XIXXX ст. у контексті світової філософської думки.

12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії. Діалог філософських доктрин.

Розділ ІІ. Основні проблеми сучасної філософії і методології наукового пізнання.

13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.

14. Матеріально – практичні виміри людського буття.

15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.

16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.

17. Пізнання, наука, проблема істини.

18. Творчість і філософські аспекти проблеми.

19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

20. Особа, суспільство, історія. Суб’єкт історичного процесу.

21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст та функції.

23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.

24. Основні концепції філософської методології науки.

25. Структура наукового дослідження.

Розділ І.

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ОСНОВА

ФІЛОСОФСЬКО – МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

1. Філософія, її походження, проблематика та функції.

Сучасні уявлення про філософію її особливості у порівнянні з міфом, релігією, мистецтвом і наукою. Філософія і філософствування.

Смисложиттєві чинники філософствування. Концепції походження філософії. Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття. Своєрідність філософського пізнання, особливості результатів філософствування. Філософія у сфері культури. Філософія і політика. Філософія і право. Філософія і наука. Світогляд і метод. Поняття світогляду і методології. Головні функції філософії.

2. Філософія Стародавності. Зародження основних парадигм філософствування

Передумови філософії в Стародавній Індії. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади. Релігійно – філософські зчення /джайнізм та буддизм/. Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ її життя.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудреця. Особливості філософствування.

Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією Індії та Китаю. Вчення про буття. Людина як міра усіх речей /Протагор/. Самопізнання та належне існування /Сократ/. Людина як мікрокосм /Демокріт/. Антропологічні мотиви метафізики Платона. Його теорія пізнання. Арістотель про взаємопризначеність душі і тіла. Антична наука і проблема методу пізнання. Образи належного існування людини в елліністичній та римській філософії /стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм/. Особливості античної науки.

3. Філософія Середньовіччя. Її особливості.

Особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Вчення Августіна про природу та людину. Душа і тіло, концепція часу. Розум і воля, феномен сповіді. Проблема самосвідомості. Концепція історичного процесу. Боецій про терапевтичну функцію філософії щодо людини.

Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Мусульманська та іудейська культура та філософія.

Іоан Скот Еріугена про "розділення природи". Ансельм Кентерберійський про онтологічне доведення буття Бога. П’єр Абеляр про діалектику. Суперечки про природу універсалій: номіналізм на реалізм. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму, про єдність душі і тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії і науки. Дунс Скот про свободу волі. Номіналізм У. Оккама, його значення для сучасної методології науки. Середньовічна есхатологія та теодіцея.

4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов'ян в дохристиянський, язичницький період. Елементи дуалізму. Космогонічні і космологічні погляди. "Синопсис".

Розвиток письменства і літератури, його роль у формуванні світогляду.

Вплив антично-візантійської, західно-європейської культури на становлення києворуської культури. Специфіка світогляду давніх русичів, його морально-філософсько-теологічний синкретизм. Розуміння філософії як "любові до мудрості". Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, в творчості мислителів - "книжників" в період формування української нації /XIV-XVст./. "Києво-Печерський патерик".

5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

Характерні риси епохи Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності /Данте, Петрарка, Альберті/. Розробка проблеми індивідуальності у платонізмі та арістотелізмі Італійського Ренесансу. Пікко делла Мірандола та П’єтро Помпонацці. Реформація, її ідеї. Микола Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії. Н. Маккіавелі, Т.Мор, Т.Кампанелла та ін. Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського. Природознавчі досягнення М. Копеніка, Й.Кеплера, Парацельса, Тихо де Браге. Злам середньовічного уявлення про землю як центр універсуму і про людину як царя природи. Пантеїзм Дж. Бруно. Скептицизм М. Монтеня. Значення національних мов та народних традицій у встановленні нового світобачення.

6. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу.

(XV-XVII ст.)

Загальна характеристика епохи. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Ідея двоїстої істини. Скорина про значення просвіти та вченості.

Боротьба проти доги католицизму, обґрунтування православної догматики: Ю. Дрогобич, Р.Русин, С. Оріховський, Ш. Шимонович. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького.

7. Західноєвропейська філософія Нового часу.

Особливості епохи. Формування нової парадигми філософствування. Наукова революція XVIIст. та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, та емпіризм. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчення про державу.

Р. Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пізнання. Психофізична проблема. раціоналізм Декарта, його послідовники Б. Паскаль про можливості та межі розуму.

Поняття субстанції у філософії Б. Спінози. Структура світу і структура розуму. Розум і пристрасті. Необхідність, творчість, свобода. Монадологія Г. Лейбніца. Проблема несвідомого. Особистісний вимір буття. Свобода, вибір, теодіцея.

Дж. Локк і його критика теорії природжених ідей Декарта. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії XVIIIст. П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм.

Проблема людини у філософії Просвітництва. Монтеск’є, Вольтер, Руссо. Французькі матеріалісти XVIII ст. про людину як складну машину.

Особливості механістичної методології в гуманітарних та природних науках.

8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.

Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів /Ф. Прокопович, Г. Кониський, Г. Бужинський, Л. Горка та ін./. Проблеми відношення людини і Бога, природи і духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально-гуманістична проблематика. Поширення філософських здобутків Академії за межами України. Роль народної творчості у формуванні світогляду українського народу в період становлення його державності /Запорізька січ/. Характер національної самосвідомості. Становлення просвітництва на Україні.

Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г.С. Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог, “Філософія серця”, її вплив на філософську думку. “Внутрішня людина”. Концепція “Сродної” праці. Есхатологічні погляди Г.С. Сковороди.

Пантеїзм. Релігійно ідеалістичний ухил філософської тематики XVIII ст.

9. Німецька класична філософія. Її вплив на вітчизняну філософську думку.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. ”Коперніканський переворот” І. Канта. Людина як “громадянин двох світів”. Природа і свобода. Теоретичний і практичний розум.

Діяльно-творча основа буття у філософії Й.Г. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. філософія тотожності Ф.В.Й. Шеллінга.

Г.В.Ф. Гегель, його філософська система та метод. Людина як суб’єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття і свідомості. Діалектика Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Людина як природа, чуттєво-тілесна істота. Чуттєвість і розум. Спілкування та існування людської сутності. Любов як основа спілкування. Універсальність людини. Л. Фейєрбах і криза класичної філософії.

Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну /П. Лодій, І.Шад, Д. Велланський (Кавунник) та ін./.

10. Виникнення некласичних філософських вчень в XIX ст.

Марксизм. Філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціального буття. Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типи суспільних відносин. Поняття ідеології як перетвореної форми свідомості. Суспільний поступ як природничо–історичний процес, його закони та суб’єкт. Походження людини. Матеріалістичне розуміння історії революційність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст.

Роль Г.В. Плеханова і російських марксистів у пропаганді марксистської філософії. Розвиток філософії марксизму В.І. Леніним. Діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема нераціонального /воля, почуття, інтуїція, несвідоме/. Людина як суб’єкт воління, світ як воля і уявлення /А. Шопенгауер/. Людина як “велика обіцянка”. Ідея надлюдини у філософії Фр. Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес /В.Дільтей/.

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С. К’єркегора як заперечення зведення людини до часткового моменту абсолютної ідеї. Людина як духовна істота, здатна до вибору і самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.

11. Українська філософія XIXXX ст. у контексті світової філософської думки.

Особливості української духовності на межі XIX-XX ст. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М. Костомаров про український народний характер. Т. Шевченко як філософ. “Філософія серця” П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Екзистенціальні мотиви у творчості П. Юркевича.

Вплив “Філософії серця” на формування “російського космізму”, філософії всеєдності В. Соловйова, “філософії спільної справи” М. Федорова, на філософські погляди К. Ціолковського, О. Чижевського, М. Холодного.

В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку.

“Філософія серця” і російськомовна школа “київського гуманізму”. Л. Шестов як один з фундаторів сучасного екзистенціалізму. Проблема людини, сенсу історії та творчості в філософії М. Бердяєва, С. Франка, М. Лоського, П. Флоренського, С. Булгакова, Л. Карсавіна, В. Розанова.

Філософія І.Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Проблема поступу історії, людини та свободи. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Концепція національної еліти в історіософії В.Липинського та в політології Д. Донцова. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки з російськими мислителями. Філософські погляди українців діаспори на особливості української ментальності.

12. Гуманістичні тенденції розвитку сучасної філософії.

Діалог філософських доктрин.

Плюралізм течій сучасної філософії. Проблема людини як один з головних напрямів їх взаємодії.

Антропологічна філософія. М. Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. Послідовники М. Шелера в пошуках сутнісних рис людини /Г. Плеснер, А. Гелен/. Феномен людини в християнському еволюціонізмі П. Тейяра де Шардена. Структурна антропологія К. Леві-Строса.

Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття. Л. Альтюссер про антропологічну орієнтацію “молодого” Маркса. Марксизм і франкфуртська школа. Особливості онтології людського буття, за Д. Лукачем. Розвиток діалектико-матеріалістичної філософії в сучасних умовах.

Феноменологічна філософія про світ людського життя. Основи феноменології Е. Гусерля. Життєвий світ як основа суб’єктивності. Вплив феноменології на сучасну філософію. Філософські погляди Г. Шпета та О. Лосєва. Особливості феноменологічної методології.

Екзистенціалізм М. Хайдеггера, Ж.-П. Сартра, А. Камю, К. Ясперса. Головна онтологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структурі буття. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Екзистенція і комунікація. Російськомовний екзистенціалізм. Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи. Проблема синтезу екзистенціалізму з марксистською філософією.

Еволюція релігійної філософії у XXст. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співвідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Персоналізм. Особа як унікальна суб’єктивність, шляхи її самореалізації. Філософські погляди П. Флоренського та С. Булгакова.

Неофрейдизм. Проблема душі сучасної людини, психіка з енергетичної точки зору, структура архетипів колективного несвідомого у філософії К. Юнга. Поняття “соціального характеру” у філософії Е. Фромма. Любов як найвища цінність.

Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Спілкування і розуміння. Проблема істини. Людина як суб’єкт пізнання. Критерій істини. Істинність філософського знання. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві.

РОЗДІЛ ІІ

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ

НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

13. Проблема походження та існування людини. Світ людського буття.

Філософський аспект проблеми походження людини. два підходи до розв’язання проблеми: натуралістичний та супранатуралістичний. Походження людини: необхідність чи випадковість?

Натуралістична антропософія. Діалектика природи і проблема походження людини. Значення природничих наук. Можливості і межі палеоантропології у поясненні витоків людини. Трудова концепція антропогенезу Фр. Енгельса. Моральна гіпотеза виникнення людини. З. Фрейд. Виникнення людини і становлення символічної діяльності /Е. Кассірер/.

Релігійна антропософія. Ортодоксальна доктрина походження людини та її сучасні модифікації. Християнський еволюціонізм П. Тейяра де Шардена про походження та мету існування. Духовно-матеріальна природа людини, за М. Шелером та його послідовниками. Супранатуралістичні погляди на природу людини у вітчизняній філософії.

Витоки проблеми буття взагалі. сутність світу і сутність людини, їх кореляція. Різноманітність вимірів світу людського буття.

Природний вимір світу. Поняття природи. Проблема життя. Природні передумови існування людини. Обмеженість розуміння людини як суто природної істоти /Л. Фейєрбах/.

Природа і свобода. Концепції антивітального призначення людини /М. Шелер, Л. Клагес/. Ідеї панпсихізму та пантеїзму.

Життєвий світ як культура. Поняття культури, її “надприродні”, духовні аспекти. Культура як грунт людського існування. Культурні модальності людського буття. Предметність і процесуальність культури. Суспільні детермінанти та можливості включення людини в культуру.

Життєвий світ як соціум. Поняття суспільства та суспільного буття. Діяльність, свідомість, розуміння, спілкування. Історичність буття суспільства.

Світ як сукупна реальність. Сенс світу. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Головне питання метафізики. Поняття матерії, його історичний генезис. Поняття про дух і душу в історії філософії. Необхідність та можливість у бутті світу.

Рух, час та простір. Критерії субординації форм розвитку матерії та духу. Головні концепції розвитку. Діалектика та метафізика про процесуальність буття світу.

Дві концепції людського існування: субстанціалістська та екзистенціальна. Буттєвість людини як модус субстанції. Буття як свобода. Буття і самореалізація. Головні аспекти самореалізації людини. Конечність людського існування та його сенс.

14. Матеріально-практичні виміри людського буття. Начала праксеології.

Буття як діяльність. Концепція діяльнісної сутності людини, її межі. Діяльність і споглядання. Види діяльності – духовна та практична. Постановка проблеми практики в марксистській філософії, в інших філософських доктринах.

Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Праця і спілкування. Необхідність і свобода в парктичній діяльності. Проблема вибору. Вибір і цілепокладання. Особливості практичної свідомості.

Практика і культура. Людинотворча функція практики. Індивідуальні та суспільні сторони практики. Практика і онтологія суспільного буття. Ціннісно-духовні орієнтири суспільної практики.

15. Духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.

Духовна діяльність, її особливості. Категорія «дух», її роль в осмисленні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Дух і душа. Феноменологія духу. Духовно- практичне перетворення дійсності. Проблема походження та сутності духовного.

Дух і свідомість. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості. Свідомість як субстанція. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності. Марксистська концепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Свідомість та буття у світі. Самосвідомість, її форми та структура, предметність та рефлексивність.

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого в духовному світі людини. Роль несвідомого в людському бутті. Деякі шляхи впливу на несвідоме/ аутотренінг, медитація, молитва/.

Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колективного несвідомого. Форми суспільної свідомості.

Духовність суспільства. Політична свідомість і діяльність. Правосвідомість. Мораль як регулятор життєдіяльності. Естетична свідомість і освоєння світу. Специфіка релігійної свідомості. Феномен революційної свідомості.

16. Людина як вольова істота. Свобода, вибір, цінності.

Воля як сутнісна властивість людини. Концепції волі в історії філософії. Воля і розум. Воля як практична духовність. Свобода волі. Воля і свавілля. Волюнтаризм проти раціоналізму: воля як найвищий принцип буття і свідомості. Добро і зло. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самопроектування і самоздійснення людини. Вибір, свобода, відповідальність.

Тягар свободи, феномен конформізму. Проблема абсолютів, здатних правильно зорієнтувати вибір. Знання і цінності, суще і належне. Вибір з огляду на оцінку та цінність. Світ цінностей, спосіб його буття, рівні та структура. Основи аксіології як науки про цінності.

17. Пізнання, наука, проблема істини.

Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як напрям самореалізації людини. Головне питання гносіолог. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображення і пізнання як творчість: проблема їх синтезу. Моделі суб’єкта пізнання, що випливають з цих концепцій. Форми пізнавальної діяльності. Буденне, релігійне, художнє пізнання.

Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності. Особливості наукових знань. Рівні пізнання в науці. Філософія та методологія науки про істину та її критерії. Особливості соціального пізнання. Роль суспільних інтересів та потреб у пізнанні соціального буття. Співвідношення пізнання і оцінки.

Істина, її концепції. Прагматична теорія істини (В. Джеймс). Істина як відповідність (Б. Рассел). Істина як узгодженість. Істина як процес. Проблема об’єктивної істини та її критеріїв у ціннісно-орієнтовному пізнанні. Істина і метод пізнання. Істина та буття.

18. Творчість: філософські аспекти проблеми.

Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування. Головні концепції у творчості в історії філософії. Передумови та онтологічний сенс творчості. Етапи і структура творчого процесу. Особливості творчої думки. Мислення і матеріально-предметна діяльність. Дотепність. Мислення, свідомість та несвідоме у творчості. Творчий ерос і архітектонічний інстинкт. Натхнення. Творча воля. Талант і хист як соціокультурний феномен. Творча інтуїція. Інсайт. Еволюція і творчість, детермінізм і свобода. Проблема детермінантів творчості. Творчість, свобода, об’єктивація і комунікація. “Трагедія” творчості. Творчий задум та його здійснення. Евристика. Розвиток творчих здібностей людини. Спеціальні методики творчої діяльності. Творчість – найвища форма активності людини.

19. Людина в соціокультурному середовищі. Спілкування і розуміння.

Головні напрями в осмисленні соціокультурного виміру світу. Марксизм, онтологічна школа /О. Шпенглер та ін./, “Філософія життя”, неокантіанство, структурно-функціональний аналіз, франкфуртська школа, соціологія М.Вебера, екзистенціалізм. Проблемність буття людини у соціокультурному середовищі. Відчуження та шляхи його подолання. Конфлікти, методи їх розв’язання. Колективність.

Організація колективу як примусовість і організація як гармонія інтересів. Проблема засвоєння та відтворення культури людиною. Категорії культури. Розпредмечення соціокультурних цінностей і перетворення людини на особистість. Особистість як самоцінна і самодостатня істота. Унікальність і самототожність особистості. Особистість і особа.

Проблема інтерсуб’єктивності як основи спілкування. Концепції спілкування. Методики спілкування. Розуміння як метод пізнання іншого і суто людського ставлення до дійсності. Розуміння і саморозуміння. Філософська герменевтика, її можливості і межі.

20. Особистість, суспільство, історія. Суб’єкт історичного процесу.

Основні проблеми і напрямки розвитку суспільно-філософської думки на сучасному етапі. Значення проблеми особистості як основи усіх напрямів соціальної філософії. Наука, утопія, суспільна міфологія. Соціальна філософія як раціональний спосіб самоусвідомлення суспільного буття особистості, сенсоутворюючих, ціннісних констант її життя.

Історія суспільства та історія природи. Історія та філософія історії. Головні концепції філософії історії, історична необхідність.

Причинність та доцільність. Суб’єкт історії. Суспільна детермінація включення людини в суспільну діяльність. Закони та рушійні сили історії, проблема її сенсу. Необхідність і свобода. Потреба у свободі як показник розвинутості особи. Свобода і відповідальність в історії.

21. Суспільне виробництво людського життя. Проблема спрямованості історії.

Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Технологічні, суспільні, людські “виміри” виробництва, його структура, тенденції розвитку. Людина як основа, мета і засіб виробництва. Духовне виробництво, його специфіка.

Співвідношення технологічного і суспільно-економічного способів виробництва, їх історичні типи. Сутність і структура продуктивних сил. Діалектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Технологічні і соціальні революції; проблема їх співвідношення. Сутність і природа НТР.

Теорії науково-технічного прогресу в концепціях індустріального і постіндустріального суспільства. Сутнісні риси інформаційного суспільства. Роль інформаційних і компютерних технологій у науково-технічному прогресі.

Людина і праця в творах М. Хайдеггера, К. Ясперса, Л. Мемфорда, О. Тофлера та ін.

Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

Поняття політики і політичної системи суспільства. Держава як основний політичний інститут. Антична теорія держави /Платон, Арістотель/. Сутність держави в Новоєвропейській філософії /Гоббс, Локк, Макіавелі, Руссо/. Марксизм про державу. Сутність держави у філософських поглядах К.Поппера.

Громадянське суспільство та держава.

Проблема спрямованості історії. Становлення ідей суспільного прогресу. Антична філософія: ідеї прогресу і циклічності поступу /Гесіод, Платон, Арістотель, Сенека, Полібій/. Провіденціалізм християнської історіософії, есхатологія. Ідея прогресу в філософії Просвітництва, в німецькій класичній філософії та в марксизмі.

Еволюціонізм у XXст. Глобальні проблеми XX ст. та головні суспільно-політичні процеси. Проблема “ціни” прогресу. Концепція “стійкого розвитку”. Суспільні ідеали і прогрес. Добро і зло в історії. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.

Опозиція “модерн-постмодерн” у культурному поступі людства. Феномен глобалізації у сучасному розвитку світової цивілізації.

22. Діалектика розвитку світу, людини, пізнання. Типи діалектики, її зміст та функції.

“Людина – світ” як предметне поле філософії. Принципова суперечливість понять “світ в цілому” і “людина як мікрокосм”. Суперечність і процесуальність буття світу і людини. Два способи філософського осягнення буття: метафізика і діалектика. Софійна природа діалектики. Епістемна природа метафізики як вчення про незмінні основи світу. Метафізичний спосіб мислення, його межі.

Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування. Зміст та різновиди діалектики. Категорії. Проблема законів діалектики. Закон взаємного переходу кількості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принципів. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

Людський компонент діалектичної філософії як відображення процесу буття людини у світі. Інваріанти змісту різних типів діалектики. Функції метафізичної та діалектичної філософії щодо наукового пізнання.

23. Методологічна функція філософії в науковому пізнанні.

Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських та методологічних проблем науки. Аналіз ситуацій їх виникнення, особливостей прояву та шляхів розв’язання. Філософські засади науки. Філософія як рефлексія над наукою. Прогностична місія філософської рефлексії. Філософія і наукова творчість. Риси творчої особистості “ідеального” вченого. Філософія як засіб включення наукового пошуку у широкий соціокультурний контекст. Евристика наукового пошуку. Філософія як засіб адаптації наукових знань культурою та світоглядом.

Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення і філософія. Взаємодія наук як фактор їх розвитку. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Міграція методів, засобів і концептуальних схем із однієї галузі знання в іншу. Методологічне значення діалектики єдності і багатоманітності наук.

24. Основні концепції філософської методології науки.

Позитивізм XIX ст. вчення про науку в філософії О. Конта. Еволюціонізм Г. Спенсера. Індуктивізм /Дж. Мілль, Г. Джевонс/. Концепція філософії науки Е. Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві Марбургської /Коген, Наторп, Кассірер/ та Баденської / Віндельбанд, Ріккерт/ шкіл.

Марксизм. Філософська концепція науки в працях К. Маркса і Фр. Енгельса. Категоріальні засади наукового мислення. Соціально-практичні основи науки. Проблема деполітизації методології К. Маркса.

Неопозитивістські концепції методології науки /Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк/. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Концепція філософії науки П. Фейєрабенда. Еволюційна модель Ст. Тулміна.

Філософія науки Ф. Башляра та А. Уайтхеда. Співвідношення наукової думки і наукового духу. Концепція “нового раціоналізму”. “Новий образ” науки. Проблема зв’язку філософії (метафізики) і науки.

Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології та герменевтики.

Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси в творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

25. Структура наукового дослідження.

Автономія науки. Наукове знання і науковий метод, їх структура. Наукові абстракції. Науковий текст. Інфраструктура науки. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).

Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення тощо). наукові методики як засіб пізнання. Зв’язок гносеологічного, соціального, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.

Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження. Систематичний характер дослідницької діяльності. Наукова проблема і гіпотеза. Особливості емпіричного і теоретичного етапів. Вибір предмету, засобів і методів дослідження. Класифікація спеціальних і наукових методів. Виклад та обґрунтування наукових результатів.

Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження. Їх філософське підґрунтя.

Список основних джерел

до програми кандидатського іспиту з філософії

Августин А.Исповедь. – М., 1991.

Аристотель. Метафизика // Аристотель. Соч. в 4-х т. Т. 1. – М., 1976.

Бердяев Н.А. Философия свободы. // Смысл творчества. –М.,1989.

Бэкон Фр. Новий органон // Бэкон Ф. Соч. в 2-х т. Т.2. –М.,1972.

Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. // Вебер М. Избр. произведения. –М.,1990.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М., 1988.

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. // Гегель нциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. –М.,1974.

Гуссерль Е. Формальная і трансцендентальна логіка // Читанка з історії філософії. В 6- ти книгах. Книга VI. Зарубіжна філософія XXст. – Київ,1993

Декарт Р. Начала философии // Антология мировой философии. В 4-х тт. _Т.2. – М.,1970.

Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу.// Вибране. – К.,1991.

Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч. в 6-ти т. Т.3. –М., 1964.

Кониський Г. Загальна філософія поділена на чотири відділи. Відділ “Моральна філософія або етика” // Твори в 2-х т. Т.1. –К., 1990.

Кузанский Н. Об ученом незнании // Соч. в 2-х т. Т.1. –М.,1979.

Кун Т. Структура научных революций. –М.,1977.

Лейбниц Г. –В. Монадология / Соч. в 6-ти тт. Т.1. –М.,1983.

Ленін В.І. Карл Маркс // Повн. зібр. твор. Т. 23.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року.// Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т.42.

Ницше Фр.Так говорил Заратуста. –М., 1991.

Ортега – і Гассет Х. Нові симптоми.// Читанка з історії філософії. Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. – К., 1993.

Платон Банкет. Тімей. // Читанка з історії філософії. Книга І. Філософія стародавнього світу. – К.. 1992.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Поппер К. Открытое общество и его враги. – М., 1992.

Сартр Ж. –П. Екзистенціалізм – це гуманізм. // Читанка з історії філософії Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. –К.,1993.

Сковорода Г.С. Тлумачення Плутарха про тишу серця // Твори. Т.2. –М.,1973.

Соловьев В.С. Оправдание добра.// Собр. соч. Т.1. –М., 1989.

Спиноза Б. Этика. // Онтология мировой философии. В 4-х томах. Т.2. –М.,1970.

Сумерки богов. – М., 1989.

Степин В.С. Теоретическое знание. – М., 2003.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. –М., 1987.

Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Избр. филос. произв. Т.1. –М.,1955.

Фрейд З. Введение в психоанализ. лекции. –М., 1989.

Франко І. Що таке поступ? // Франко І. Зібрання творів у 50 –ти т. Т.45.

Фромм З. Искусство любить // Фромм Э. Душа человека. –М.,1992.

Фуко М. Археология знания. – К., 1996.

Хайдеггер М. Що таке метафізика?// Читанка з історії філософії. Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. –К., 1993.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. –К., 1992.

Шевченко Т.Г. Щоденник. –К.,1981.

Шеллер М. Положення людини в Космосі // Читанка з історії філософії. Книга VI.Зарубіжна філософія XX століття. –К.,1993.

Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости // Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. –М.,1992.

Юнг К.Г. Проблема души современного человека // Философские науки. –1989. -№5.

Ясперс К. Философская вера.//Ясперс К. Смысл и назначение истории. –М.,1991.

Підручники та навчально - методичні посібники

Антология мировой философии. В 4-х т. –М., 1969-1972.

Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в 2-х частях / Под. общей редакцией И.Т. Фролова/. –М.,1989.

Введение в философию. Учебник для высших учебных заведений в 2-х частях / Под. общей редакцией И.Т. Фролова/. –М., 2003.

Вступ до філософії. Навчально-методичний посібник. / Під заг. ред. Волинки Г.І./ -К.,1993.

Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. Навчальний посібник. – К., 2002.

Енциклопедія постмодернізму. – К., 2003.

Історія філософії. Підручник /Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін./. – К., 2002.

Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2002.

Мир философии. Книга для чтения. В 2-х частях. –М.,1991.

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей /историко-философские очерки и портреты/ -М.,1991.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник.- К., 1995.

Новая философская энциклопедия. (Ред. Степин В.С. и др.): В 4-х т. – М., 2000-2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А.. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2000.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х томах. – СПб, 1997.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К., 1996.

Современная западная философия. Словарь. – М., 1991.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. - М., 2000.

Читанка з історії філософії. У 6 кн. /Під. ред. Волинки Г.І./ : -Книга І. Філософія стародавнього світу. –К..1992; - Книга VI. Зарубіжна філософія XX століття. –К., 1993.

Философский энциклопедический словарь. –М.,1983.

Філософія. Підручник / За ред. Г.І.Заїченка та В.М.Сагатовського. – К., 1995.

Філософія. Навчальний посібник / Під ред. І.Ф.Надольного. – К., 1997.

Філософія. Курс лекцій / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – К., 1993.

Філософія. Світ людини. Курс лекцій / Ред. Табачковський В.Г. – К., 1999.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

Питання до кандидатського іспиту з філософії

1. Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем. Праця М.К.Мамардашвілі “Як я розумію філософію” .

2. Філософія і культура. Основні функції філософії.

3. Поняття світогляду та його історичні форми. Структура світогляду. Світогляд і філософія.

4. Відношення “людина – світ” як філософсько-світоглядна проблема. Форми опанування світом: духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.

5. Міфологія як тип світогляду. Особливості світогляду давніх слов’ян.

6. Особливості релігійного світогляду. Світоглядний та гносеологічний аспекти віри. Християнство і його вплив на культуру України.

7. Наука і світогляд. Роль світогляду в науковому пізнанні. Праця В.І. Вернадського “Науковий світогляд “.

8. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.

9. Філософія давнього Китаю. Даосизм та конфуціанство.

10. Антична філософія, схожість та відмінності від “східної” філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для формування європейської культури.

11. Основні проблеми філософії “досократиків”. Мілетська школа (Геракліт, Парменід, піфагорейці, елеати, атомісти).

12. Софісти. Філософія Сократа та її значення для європейської культури, зокрема, філософії України. Праця Платона “Апологія Сократа”.

13. Філософія Платона: Теорія ідей, вчення про пізнання. Праця Платона “Менон”.

14. Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. (Характеристика однієї з праць Арістотеля “Метафізика”або “Категорії”)

15. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Праця Фоми Аквінського “Природнича теологія”.

16. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.

17. Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у Ф.Бекона і Р.Декарта..

18. Філософія І.Канта. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.

19. Філософія Г.Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, “панлогізм”, розуміння історії. Праця Г. Гегеля ”Енциклопедія філософських наук. Наука логіки “

20. Філософія Л.Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології. Вчення про релігію. Праця Л. Фейєрбаха “Сутність християнства”.

21. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику. Праці К.Маркса “До критики політичної економії”; “Німецька ідеологія”. (одна з них).

22. Марксистська філософія в ХХ сторіччі: розробка проблем, їх оцінка та роль в суспільному бутті. Різновиди марксизму.

23. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.

24. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського “Слово про закон і благодать”.

25. Києво-Могилянська академія як осередок української і слов’янської культури. Внесок професорів Академії у філософську культуру України.

26. Основні теми філософських пошуків Г.Сковороди. Поняття “серця” та “сродної праці”. Вплив філософії Г.Сковороди на українську та російську філософію. Праця Г. Сковороди “Разговор пяти путников о истином счастії в жизни”.

27. Соціально-філософські мотиви в творчості Тараса Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.

28. Тенденції розвитку філософії в радянській період.

29. Основні ідеї російської філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст. ( В.С. Соловйов, М.О. Бердяєв, П. Флоренський, Л. Шестов та інші).

30. Релігійні течії в філософії кінця ХІХ-ХХ століть. Характеристика одного з спрямувань.

31. Філософія неотомізму. Праця Тейяра де Шардена “Феномен людини”.

32. Філософія позитивізму, етапи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.

33. Постпозитивістське тлумачення науки. Ідея парадигми та наукового товариства. Праця Т.Куна “Структура наукових революцій”.

34. Філософія К.Поппера. Ідеї плюралізму, верифікації та фальсифікації в науці. Праця К.Поппера “Логіка і ріст наукового знання “.

35. Антропологічний ренесанс у філософській думці ХХ століття (Шелер, Плеснер, Кассірер та інші.) Праця М.Шелера “Положення людини в космосі”.

36. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура. Структура діяльності. Проблема опредмечення і розпредмечення. Феномен відчуження.

37. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр). Праця Ж.-П.Сартра “Екзистенціалізм – це гуманізм”.

38. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння. “Герменевтичне коло”. Праця Г.-Г. Гадамера “Істина і метод”.

39. Комунікативна філософія. Проблема суб´єкт-суб´єктної взаємодії (К.-О.Апель, Ю.Хабермас, М.Бубер).

40. Особливості класичної та некласичної традицій у філософії: порівняльний аналіз.

41. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.

42. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Праця З. Фрейда “Я і Воно”.

43. Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.

44. Проблема буття (Парменід, класична онтологія, “нові онтології” – Е.Гуссерль, М.Хайдеггер, Ж.-П.Сартр). Буття як повнота (тотальність).

45. Проблема субстанції в історії філософії: монізм, дуалізм, плюралізм.

46. Співвідношення матеріального та духовного в бутті людини (тлумачення в працях з релігійної філософії, марксизму, філософської антропології, комунікативної філософії).

47. Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності. Наукове мислення та категорії.

48. Категорії “рух” і “спокій”, “час” і “простір”. Соціально-культурний та когнітивний зміст і функції перелічених категорій.

49. Категорії “кількість”, “якість”, “міра”. Роль кількісних методів у науковому пізнанні.

50. Категорії тотожності, розрізнення, суперечності. Суперечність як джерело руху і розвитку. Соціальні суперечності.

51. Категорії “сутність” і “явище”, їх соціокультурний та когнітивний зміст і функції.

52. Категорії “зміст” і “форма”, організація та самоорганізація, їх соціокультурний і когнітивний зміст та функції. Праця У. Пригожина та І.Стенгерс “Порядок з хаосу”

53. Категорія заперечення (діалектичний і метафізичний зміст). Розвиток та відмирання, утвердження і заперечення як екзістенціальна та гносеологічна проблема.

54. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.

55. Поняття пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.

56. Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).

57. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Позиція фалібілізму. Істина та достовірність.

58. Проблема та гіпотеза в науковому пізнанні.

59. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції і наукова творчість. Проблема інтуїції.

60. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.

61. Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Проблема лідера в науці. Моральна відповідальність вченого.

62. Класична, некласична та постнекласична наука (основні риси). Історичні типи наукової раціональності .

63. Наука в культурі постмодерну. Праця Ж-Ф Ліотара “Стан постмодерну”.

64. Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.

65. Емпіричний рівень пізнання. Форми та методи емпіричного пізнання. Поняття наукового факту і емпіричного закону.

66. Теоретичний рівень пізнання. Форми та методи теоретичного пізнання. Проблема зв’язку теоретичного й емпіричного.

67. Категорії “закон” і “хаос” у сучасній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілісність. Праця Г.Хакена “Синергетика”.

68. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні суспільства (теософські, марксистські та інші погляди).

69. Культура як соціально-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.

70. Проблеми типологізації історії: порівняльний аналіз (Данилевський, Маркс, Ясперс, Тойнбі) культура, цивілізація, епоха, формація як категорії соціальної філософії і філософії історії. Праця К. Ясперса “Сенс і призначення історії”.

71. Культура і цінності. Національна культура і загальнолюдські цінності.

72. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального (інформаційного) суспільства (Д. Белл, О.Тоффлер).

73. Суб’єкти та об’єкти історії. Народ і особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.

74. Конфлікти та злагода, війни та мир, революції та еволюція в розвитку історії.

75. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Сутнісні риси сучасних глобалізаційних процесів.

76. Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану. Інтелігенція в суспільному бутті. Ідея еліти. Проблема національної еліти і її роль у житті нації.

77. Проблема свободи в історії філософії. Феномен “втечі від свободи” (Е.Фромм).

78. Поняття політики як феномену суспільного буття. Політична організація суспільства (філософські проблеми). Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.

79. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства. Проблеми формування громадянського суспільства в сучасній Україні.

80. Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв’язку. Ідеї Римського клубу.

81. Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному поступі людства. Праця П. Козловський “Постмодерна культура”.

Список першоджерел,

що виносяться на кандидатський іспит з філософії

для всіх спеціальностей

1. Аристотель. Метафизика. Книги первая, вторая и четвертая . // Аристотель . Соч. в четырех томах. Т. І. – М.. 1976. – С. 65-69; С. 119-144.

2. Аристотель. Категории // Соч. в четырех томах. Т. 2.- С. 41-90.

3. Фома Аквинский. Естественная теология. Метафизическая теория бытия и теория познания // Антология мировой философии в 4-х томах. Т. І. Ч. ІІ. – М., 1969.- С. 582- 605.

4. Бэкон Фр. Новый Органон // Бэкон Фр. Соч. : В 2-х томах. Т.2.- М.: Мысль, 1978. – С.12-79.

5. Декарт Р. Рассуждение о методе // Декарт Р. Избранные произведения . – М.:Госполитиздат , 1950.- С. 257-317.

6. Кант И. Критика чистого разума. Предисловие ко ІІ-му изданию. Введение / о различии чистого и эмпирического знания // Кант И. Соч. , Т. 3. – М., 1964.

7. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. І. Наука логики. – М.,1974, - С. 79-106.

8. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология / Фрагмент из роздела “Фейербах” // Маркс К. , Энгельс Ф. Соч., изд. 2- ое Т.3. – М., 1955.- С.15-49.

9. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие. // Маркс К. , Энгельс Ф. Соч. , 2-ое изд. Т.13. – М., 1959.

10. Илларион Киевский. Произведения. /Слово о законе и благодати./ // Антология мировой философии. Методический сборник философских текстов Т. І. ч. І. –К., 1991. - С. 273 – 291.

11. Сковорода Г.С. Разговор пяти путников о истинном щастіі в жизни.// Сковорода Г.С. Твори в 2-х томах. Т. І.- К., 1961. - С.207-247.

12. Бердяев Н. А. Воля к жизни и воля к культуре. // На переломе. Философские дискуссии 20-х гг.- М., 1990.- С. 73-84. Или: Бердяев Н.А. Смысл истории. – М.:Мысль, 1990.- С. 162-174 .

13. Ницше Ф. Антихристианин. // 3б. Сумерки богов. М., 1990. див. також : Ніцше Фрідріх . Так казав Заратустра.- К., 1993. - С. 331-419.

14. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм. // Сб.: Сумерки богов. - М., 1990.

15. Ясперс К. Смисл и назначение истории. – М.:Республика,1994.- С.29-97.

16. Поппер К. Предположения и опровержения. // Рост научного знания. Гл. І. // Поппер Карл. Логика и рост научного знания. - М., 1983.- С.240-290.

17. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975. / Предисловие: с. 7-26. Введение: с.16-26. Дополнение 1969 г.- С.219-264/.

18. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс, 1992.-С.14-26, 57-71.

19. Пригожин И. Стенгерс И. Порядок из хаоса: // новый диалог человека с природой. Предисловие О. Тоффлера. Введение. Заключение. – М., 1985.- С.11-68; - С. 362-386.

20. Вернадский В.И. Научное мировозрение // На переломе : философские дискуссии 20-х годов.) – М.: Политиздат, 1990 .- С.180-203.

21. Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии. – М.,1988.

22. Фрейд З. Я и Оно // Психология бессознательного. - М.: Просвещение, 1989.- С.425-439.

23. Платон. Апология Сократа // Платон Собр. соч. в 4-х томах. Т.І.- М.: Мысль, 1990. -С. 70- 96.

24. Платон. Менон // Платон Собр. соч. в 4-х томах. Т.І.- М.: Мысль, 1990. -С. 575-612.

25. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.: Наука, 1987.- С. 228-235.

26. Лиотар Ж-Ф. Состояние постмодерна.- С-Пб.: Алетейя 1998.- С. 9-70.

27. Козловський П. Постмодерна культура // Сучасна зарубіжна філософія: Течії і напрями (Хрестоматія).- К.:1996.-С.245-294.

28. Хакен Г. Синергетика: Иерархия неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах.- М.: Мир, 1985.-С.12-45.

29. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М.: Прогресс,1988.-С. 50-56, 225-238, 364-442.

30. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: Прогресс, 1990.-С.13-42.