Філософія. Плани семінарських занять PDF Друк

Плани семінарських занять з Філософії містять витяг з Положення про кредитно-рейтингову систему навчання, перелік питань до практичних занять, список літератури, орієнтовні питання до модульних контрольних робіт та питання до іспиту.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ „ФІЛОСОФІЯ”


Модуль 1. ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ: КОЛО ЇЇ ПРОБЛЕМ ТА РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ.

Тема 2. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ВСТУП. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ.

Тема 3. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ. ДІАЛЕКТИКА ЯК ВЧЕННЯ ПРО РОЗВИТОК.

Тема 4. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ.

Індивідуальна робота. ПІЗНАННЯ ТА ОСВОЄННЯ ЛЮДИНОЮ СВІТУ.


Модуль 2. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Тема 5. СВІДОМІСТЬ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ.

Тема 6. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ.

Тема 7. СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК СПОСІБ БУТТЯ ЛЮДИНИ В КУЛЬТУРІ.

Індивідуальна робота. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА.

Тема 8. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ.

Тема 9. СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО (самостійно).

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Витяги з Положення про кредитно-модульну систему навчання

5.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 5.2.

 

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

Виступ на сем. занятті

Виконання модульної контрольної роботи

8

8

Відмінно

6-7

7

Добре

5

5-6

Задовільно

менше 5

менше 5

Незадовільно

 

5.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за нац. шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю.

5.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку відповідно до таблиці 5.3.

 

Модуль № 1

Модуль № 2

Оцінка за нац.шкалою

40-44

40-44

Відмінно

33-39

33-39

Добре

27-32

27-32

Задовільно

менше 27

менше 27

Незадовільно

 

5.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну контрольну рейтингову оцінку та позитивну підсумокву рейтингову оцінку.

УВАГА. Якщо студент виконував навчальну роботу ... з порушенням встановлених термінів ..., то наявність у нього навіть позитивних рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною. У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою.

5.2.10.У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (недопуск, хвороба тощо), ... проти його прізвища робиться запис „Не атестований”.

5.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

5.2.15. Якщо студент має позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, який здійснюється у формі семестрового екзамену.

5.2.20. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і БЕЗ ПЕРЕСКЛАДАНЬ і отримав позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку. У ПРОТИЛЕЖНИХ ВИПАДКАХ ВІН ПОВИНЕН ОБОВ’ЯЗКОВО СКЛАДАТИ СЕМЕСТРОВИЙ ЕКЗАМЕН!

5.2.21. Для оформлення звільнення від складання екзамену студент повинен подати письмову заяву на ім’я декана факультету (за встановленою формою).

5.2.22. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань, отримав позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової сем. мод. рейт. оцінки та мінімальної екзам. рейт. оцінки, встановленої для кожної категорії підс. мод. рейт. оцінок (для „Відмінно” – 11 балів, для „Добре” – 9 балів, для „Задовільно” – 7 балів,)

 

Відповідність підс. модульних рейт. оцінок у балах оцінкам за нац. шкалою

Відповідність екзамен. рейт. оцінки в балах оцінці за нац. шкалою

Оцінка в балах

Оцінка за нац. шкалою

Оцінка в балах

Оцінка за нац. шкалою

79-88

Відмінно

11-12

Відмінно

66-78

Добре

9-10

Добре

53-65

Задовільно

7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно

менше 7

Незадовільно

 

Загальна оцінка (Модульні рейт. оцінки + Оцінка за екзамен)

 

Заг. бал

Оцінка за нац. шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

90-100

Відмінно

А

82-89

Добре

В

75-81

С

67-74

Задовільно

D

60-66

E

35-59

Незадовільно

FX

менше 35

F

 

5.2.23. У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (недопуск, хвороба тощо), проти його прізвище ... робиться запис „Не атестований”.

5.2.25. ПЕРЕСКЛАДАННЯ позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

 

Вид роботи

Кіл-ть балів

1.

Відповідь на семінарському занятті з основних питань. Кожен студент повинен мати дві поточні оцінки за один модуль.

Критерії оцінювання відповіді студента:

макс. 8
(2х8 б.)

– лише за лекційним матеріалом

5 б.

– лекційний матеріал + рекомендована основна література

6 б.

– лекц.матеріал+реком.основна літ.+аналіз вивченого на базі додатково опрацьованої літератури

7 б.

– лекц.матеріал+реком.основна літ.+аналіз вивченого на базі додатково опрацьованої літератури з використанням першоджерел

8 б.

2.

Виконання письмової самостійної роботи (одна на модуль). Містить 16 питань з різних тем модуля

макс. 16 б.

3.

Заохочувальні бали за відвідування сем. заняття
(при умові, що студент на цьому занятті не отримав незадовільної, за нац. шкалою, оцінки).

УВАГА! Заохочувальні бали за відвідування не додаються, якщо студент був відсутнім на занятті (за будь-яких причин), а також при отриманні негативної оцінки

1 б.
(4х1 б.)

4.

Додаткова робота

Аналіз творів видатних філософів (1 твір в 2-му модулі)

Бали за аналіз творів зараховуються лише студентам, які за 1 модуль мають 35 балів і більше.

макс. 8 б.

5.

Модульна контрольна робота
До написання МКР допускаються лише ті студенти, які на момент її проведення мають 22 і більше поточних балів

макс. 8 б.

ВСЬОГО:

Відповідь (2х8)+Сам.роб (16)+Відвід. (4)+МКР (8) = 44 б

+Додаткові бали (макс. 8 б.)

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ №1 «ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА»

Тема 1. ФІЛОСОФІЯ:
КОЛО ЇЇ ПРОБЛЕМ ТА РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ

1. Світогляд та його суспільно - історичний характер:

- структура та основні компоненти світогляду;

- співвідношення побутового та наукового рівнів світогляду;

- історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

2. Предмет філософії:

- специфіка філософських проблем;

- відношення «людина – світ» як основна проблема філософії. Особливості філософських питань;

- структура філософського знання.

3. Філософія в системі культури:

- філософія як теоретичне ядро культури;

- функції філософії: соціокультурна, світоглядна, методологічна, аксіологічна.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

МИР философии: Книга для чтения. В 2-х частях. Ч.1 – М.: Политиздат, 1991. – С. 10-13, 15, 18-21, 25, 53, 57-58.

ОРТЕГА-И-ГАССЕТ Х. Что такое философия? – М.: Наука, 1991. – С. 51-60.

ЯСПЕРС К. Философская вера // Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – с. 420-431.


Тема 2. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ВСТУП.
АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

1. Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії.

2. Розвиток ідей в натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорейська школа, Геракліт, елеати, античний космізм).

3. Філософські ідеї періоду «високої класики»:

- проблема людини у філософії Сократа;

- філософські системи Платона та Аристотеля.

4. Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії:

- елліністична філософія;

- римська філософія.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

АНТОЛОГИЯ мировой философии. Т.1, ч.1.. – К.:1991. – С. 53-57, 58-63, 72-82, 82-84.

МИР философии. Книга для чтения. В 2-х частях. – М., 1991. -Ч.1. – С. 184-187; 190-192; 412-414.

Тема 3. КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ.
ДІАЛЕКТИКА ЯК ВЧЕННЯ ПРО РОЗВИТОК

І. Класична німецька філософія:

а) І. Кант як засновник класичної німецької філософії;

б) об’єктивний ідеалізм і діалектика Г.Гегеля;

в) антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Практичні завдання:

1. Прочитайте уривок з твору І.Канта “Критика чистого розуму. Вступ” і покажіть: а) чим відрізняються емпіричне та апріорне знання? в) які судження І.Кант називає синтетичними, а які – аналітичними? с) у чому полягає сутність чистого розуму?

2. Опрацюйте уривок з твору Л.Фейєрбаха (“Мир философии”. Т.2. – С.33-40) і визначте, в чому полягає сутність людини.

ІІ. Діалектика як вчення про розвиток

а) Діалектика та її історичні форми:

б) Принципи, закони, категорії діалектики:

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

ГЕГЕЛЬ Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. В 2-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1970. – С. 387- 394.

ЭНГЕЛЬС Ф. Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т.20. – С. 389-372; 384-390.


Тема 4. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ.
ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ.

І. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ

1. «Буття» як філософська категорія:

2. Категорія «матерія» у філософії:

3. Рух, простір і час як атрибути матерії:

ІІ. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

1. Проблема антропосоціогенезу:

2. Проблема сенсу життя людини:

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

МИР философии. Книга для чтения. – М., 1991. – Т.1. С. 196-197; 245-248; 309-310. Т.2 С. 74 - 75

САРТР Ж-П Буття і Ніщо // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія. – К.: Довіра , 1996. – С. 118-119; 145-150.

ИЛЬЕНКОВ Э.В. Философия и культура. – М., 1991. (Статья «Что же такое личность?»)

ЧEЛOBEK. Мыcлитeли прошлoгo и настoящeгo о eгo жизни, смepти и бeccмepтии /Cocт. И.T.Фpoлoв. - М.:Пoлитиздaт, 1995. – С. 130-133; 220-222; 282-286.

ТЕЙЯР ДЕ ШАРДЕН. Феномен человека.- М., 1987.- С. 143-146, 150-154.

Індивідуальна робота.
ПІЗНАННЯ ТА ОСВОЄННЯ ЛЮДИНОЮ СВІТУ

1. Філософське вчення про пізнання:

- поняття «освоєння» і «пізнання» у філософії;

- основні форми освоєння людиною світу: духовно-теоретичне, духовно-практичне, предметно-практичне;

- суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок;

- рівні наукового пізнання.

2. Форми і методи наукового пізнання:

- форми наукового пізнання і їх взаємозв’язок;

- методи наукового пізнання та їх класифікація;

- інтуїція і творчість у процесі наукового пізнання.

3. Пізнання та практика:

- проблема істини у процесі наукового пізнання . Істина та омана;

- практика як критерій істини.

МОДУЛЬ №2 «СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ»

Тема 5. СВІДОМІСТЬ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ

1. Походження і сутність свідомості як проблема філософії, науки, релігії:

- поняття свідомості, концепції свідомості в історії філософії;

- свідомість як відображення та конструювання дійсності;

- діяльність, мислення і мова.

2. Структура свідомості:

- чуттєво-емоційний, емоційно-вольовий та абстрактно-логічний компоненти свідомості;

- свідомість і несвідоме. Самосвідомість;

- співвідношення понять: «ідеальне», «дух», «душа».

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

ГЕГЕЛЬ Г.В.Ф. Философская пропедевтика// Работы разных лет. В 2-х т.-Т.1-М.: Мысль,1970 – С.7-8,15-18.

МИР философии. Книга для чтения. – М., 1991. – Т.1. С. 57-61, 196-197; Т.2. – С.57-61.

СУМЕРКИ БОГОВ. –М.: Изд. политич. литературы.- 1989.- С. 100-101,147-148,158.

ТЕЙЯР де ШАРДЕН. Феномен человека. – М., 1987 – С. 136-142.

ФРЕЙД З. Психология бессознательного. - М., 1989. – С. 425-439.

ХАЙДЕГГЕР М. Письмо о гуманизме.- М., 1993.- С. 192-195.

ЭНГЕЛЬС Ф. Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека.- Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 20.- С. 486-489.

ЮНГ К. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. – 1988. – № 1.

Тема 6. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

1. Предмет і структура соціальної філософії:

- основні засади філософського розуміння суспільства;

- суспільне буття та суспільна свідомість.

2. Структурованість соціальної системи:

- поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи;

- діалектика розвитку соціальної структури суспільства.

3. Історична періодизація суспільного розвитку:

- формаційний та цивілізаційний підходи;

- теорія традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства (Д. Белл);

- теорія «трьох хвиль» О. Тоффлера.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

ОРТЕГА-И-ГАССЕТ Х. Восстание масс // Эстетика. Философия культуры. – М.: Искусство, 1991.

XAЙEK Ф.A. Дopoгa к paбcтву//Boпp.филoc., 1990, №11-12.

 


Тема 7. СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО
ЯК СПОСІБ БУТТЯ ЛЮДИНИ В КУЛЬТУРІ

1. Поняття культури в філософії:

- культура як «друга природа»;

- діалектична єдність матеріальної і духовної культури;

- поняття «масова культура», «елітарна культура».

2. Матеріальне виробництво та його структура:

- природа як джерело та середовище життєдіяльності суспільства;

- поняття і структура способу виробництва. Діалектика продуктивних сил і виробничих відносин;

- людина як основа, мета і засіб виробництва;

- культура та цивілізація.

3. Духовна культура та її структура:

- специфіка духовного виробництва;

- суспільна свідомість та її структура.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

МАРКС К. К критике политической экономии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 13.- С.6-9.

ПЛАТОН. Государство // Платон. Филеб, Государство, Тимей, Критий.- М.: Мысль, 1999.- С. 188-191.

ФРЕЙД З. Будущее одной иллюзии.// Сумерки богов.

Індивідуальна робота. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА

1. Політика та політична система суспільства:

- поняття та структура політики;

- політична система суспільства.

2. Держава як основний політичний інститут:

- соціальна філософія про сутність держави та причини її виникнення;

- історичні типи та форми держави.

3. Громадянське суспільство і держава:

- поняття і сутність громадянського суспільства;

- правова держава як основа формування громадянського суспільства.


Тема 8. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

1. Історія як предмет філософії:

- проблема спрямованості історії;

- матеріальні і духовні чинники історичного процесу.

2. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства:

- прогрес та регрес в історії суспільства;

- рушійні сили історії та проблема її сенсу.

3. Роль народних мас і особи в історії:

- поняття «народні маси» у соціально-філософських теоріях;

- співвідношення понять «історична особа» та «видатна особа»;

- роль особи в історичному розвитку.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

ШПЕНГЛЕР О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1. – М.: Мысль, 1993. – С. 129-160

МИР философии: Книга для чтения. В 2-х частях /Сост. П.С.Гуревич, В.И.Столяров. - М., 1991. – Ч. 2 – С. 148-152; 156-168; 222-227; 546-558.


Тема 9. СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО

1. Опозиція «модерн-постмодерн» у культурному та цивілізаційному розвитку людства:

- поняття «культура модерну» та «культура постмодерну»;

- глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну;

- шляхи розв’язання глобальних проблем в концепції «стійкого розвитку».

2. Феномен глобалізації:

- поняття глобалізаційних процесів у сучасному загальноцивілізаційному розвитку:

- співвідношення векторів «Схід-Захід» та «Північ - Південь» в умовах глобалізації;

- позитивні та негативні наслідки глобалізації.

ПЕРШОДЖЕРЕЛА:

МИР философии: Книга для чтения. В 2-х частях / Сост. П.С.Гуревич, В.И.Столяров. - М., 1991. – Ч. 2 – С. 522-538; 541-545; 558-585.

ТОФФЛЕР Э. Третья волна.- М.: Изд. АСТ,1999.

Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – СПб, 1998. (Глава 1, 4, 5, 13)


ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ (ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ)

МОДУЛЬ 1

1. Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер.

2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

3. Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії.

4. Філософія в системі культури. Функції філософії.

5. Загальна характеристика основних етапів розвитку античної філософії.

6. Проблема людини в античній філософії /софісти, Сократ/.

7. Філософські системи Платона та Арістотеля.

8. Основні філософські школи пізньої античної філософії / скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм.

9. Загальна характеристика релігійної філософії Середньовіччя.

10. Натурфілософські та гуманістичні ідеї філософії епохи Відродження.

11. Загальна характеристика філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм.

12. “Докритичний” та “критичний” періоди у творчості І. Канта.

13. Філософська система Г. Гегеля і його діалектичний метод.

14. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

15. Основні ідеї марксистської філософії. Проблема відчуження людини.

16. Сутність позитивізму, його основні історичні форми.

17. Екзистенціалізм як течія в сучасній західній філософії: релігійний та атеїстичний напрямки.

18. Основні ідеї неотомізму.

19. Історичні форми діалектики як вчення про універсальні зв’язки, зміни та розвиток. Діалектика й метафізика.

20. Сутність закону єдності й боротьби протилежностей. Роль суперечностей у процесі розвитку.

21. Взаємоперехід кількості та якості в процесі розвитку. Сутність категорії “міра”.

22. Поняття й сутність діалектичного заперечення. Категорія “зняття”.

23. Розкрити взаємозв’язок категорій діалектики/вибрати один з запропонованих варіантів: а) “явище” й “сутність”; б) “причина” і “наслідок”. Детермінізм та індетермінізм; в) “форма” і “зміст”; г) “можливість” і “дійсність”.

24. “Буття” як філософська категорія. Форми буття та їх діалектична єдність.

25. Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про основні форми й структурність матерії.

26. Рух як спосіб існування матерії та його основні форми. Рух і розвиток.

27. Простір і час як форми існування матерії.

МОДУЛЬ 2

1. Поняття і сутність антропосоціогенезу. Філософія й наука про походження людини.

2. Постановка проблеми людини в історії філософії.

3. Постановка проблеми свідомості в історії філософії.

4. Роль праці, спілкування й мовлення у формуванні та розвитку свідомості.

5. Структура свідомості. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість.

6. Розуміння пізнання як діалектичного й культурно-історичного процесу взаємодії людини і світу. Об’єкт і суб’єкт пізнання.

7. Проблема істини у філософії.

8. Єдність чуттєвого й раціонального в пізнанні. Основні форми чуттєвого та раціонального пізнання.

9. Форми і методи наукового пізнання.

10. Предмет соціальної філософії.

11. Специфіка буття суспільства як спів-буття людей.

12. Суспільне буття та суспільна свідомість.

13. Структурованість соціальної системи. Основні елементи соціальної структури суспільства та їх історичний характер.

14. Матеріальні фактори функціонування суспільства. Єдність продуктивних сил та виробничих відносин.

15. Історична періодизація суспільного розвитку: формаційний, цивілізаційний, осьовий та хвильовий підходи.

16. Поняття політики та політичної системи суспільства. Основні елементи політичної системи.

17. Держава як основний політичний інститут.

18. Громадянське суспільство й держава.

19. Поняття духовного життя суспільства. Специфіка духовних відносин і духовної культури.

20. Культура як символічний світ людського буття. Співвідношення культури й цивілізації.

21. Суспільна свідомість та її структура: буденна й наукова свідомість, суспільна психологія та ідеологія.

22. Форми суспільної свідомості.

23. Проблема сенсу історії у філософії: діалектико-матеріалістичний, релігійний та ідеалістичний підходи.

24. Проблема взаємозв’язку свободи і необхідності в житті людини та суспільства.

25. Діалектика об’єктивного й суб’єктивного в історичному процесі, його рушійні сили.

26. Співвідношення еволюційного та революційного моментів у розвитку людської цивілізації.

СПИСОК ТВОРІВ ВИДАТНИХ ФІЛОСОФІВ

(до другого модуля)

1. Бердяев Н. Философия неравенства.

2. Гессе Г. Степной волк.

3. Макиавелли. Государь.

4. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию
(Глава: Как я понимаю философию (интервью)).

5. Манн Т. Волшебная гора

6. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года.

7. Маркузе Г. Одномерный человек.

8. Мор Т. Утопия.

9. Ницше Ф. Антихристианин.

10. Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей. (Книги І, ІІ).

11. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс.

12. Платон. Апология Сократа.

13. Поппер К. Открытое общество и его враги. (Том 2).

14. Роттердамский Э. Похвала глупости.

15. Сартр Ж. П. Экзистенциализм – это гуманизм.

16. Сенека. Моральные письма Луцилию.

17. Тоффлер Е. Шок будущего.

18. Франк С.Л. Смысл жизни.

19. Фрейд З. Будущее одной иллюзии.

20. Фромм Э. Бегство от свободы.

21. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы.