Логіка. Плани семінарських занять PDF Друк

Плани семінарських занять з Логіки містять витяг з Положення про кредитно-рейтингову систему навчання, перелік питань до практичних занять, список літератури, орієнтовні питання до модульної контрольної роботи та питання до заліку.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ЛОГІКИ


Ягодзінський С.М.

ВИТЯГИ З ПОЛОЖЕННЯ ПРО КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ

5.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до таблиці 5.2.

 

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

Виступ на сем. занятті

Виконання модульної контрольної роботи

8

15-16

Відмінно

6-7

12-14

Добре

5

10-11

Задовільно

менше 5

менше 10

Незадовільно

 

5.2.6. Якщо студент успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю.

5.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну контрольну рейтингову оцінку та позитивну підсумкову рейтингову оцінку.

5.2.10.У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (недопуск, хвороба тощо), ... проти його прізвища робиться запис „Не атестований”.

5.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

5.2.15. Якщо студент має позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового контролю з дисципліни.

5.2.20. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і БЕЗ ПЕРЕСКЛАДАНЬ і отримав позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку. У ПРОТИЛЕЖНИХ ВИПАДКАХ ВІН ПОВИНЕН ОБОВ’ЯЗКОВО СКЛАДАТИ СЕМЕСТРОВИЙ ЕКЗАМЕН!

5.2.22. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань, отримав позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової сем. мод. рейт. оцінки та мінімальної екзам. рейт. оцінки.

Загальна оцінка (Модульні рейт. оцінки + Оцінка за екзамен)

 

Заг. бал

Оцінка за нац. шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

90-100

Відмінно

А

82-89

Добре

В

75-81

С

67-74

Задовільно

D

60-66

E

0-59

Незадовільно

FX

 

5.2.23. У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (недопуск, хвороба тощо), проти його прізвище ... робиться запис „Не атестований”.

5.2.25. ПЕРЕСКЛАДАННЯ позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

 

Вид роботи

Кіл-ть балів

1.

Відповідь на семінарському занятті з основних питань. Кожен студент повинен мати чотири поточних оцінки за модуль.

Критерії оцінювання відповіді студента:

макс. 8
(4х8 б.)

– за лекційним матеріалом

5 б.

– лекційний матеріал + рекомендована основна література

6 б.

– лекц.матеріал+реком.основна літ.+приклади

7 б.

– лекц.матеріал+реком.основна літ.+приклади+розв’язування задач

8 б.

2.

Виконання письмової самостійної роботи (дві на модуль). Містить по 16 питань.

макс. 16 б

(2х16)

3.

Заохочувальні бали за відвідування сем. заняття
(при умові, що студент на цьому занятті не отримав незадовільної, за нац. шкалою, оцінки).

УВАГА! Заохочувальні бали за відвідування не додаються, якщо студент був відсутнім на занятті (за будь-яких причин), а також при отриманні на цьому занятті негативної оцінки

1 б.
(8х1 б.)

4.

Модульна контрольна робота
До написання МКР допускаються лише ті студенти, які на момент її проведення мають 53 і більше поточних балів

макс. 16 б.

ВСЬОГО:

Відповідь (4х8)+Сам.роб (2х16)+Відвід. (8)+МКР (16) = 88 б

+Додаткові бали (макс. 8 б.)

 

ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

с. з. № 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ

1. Роль мислення у пізнанні.

2. Логіка як філософська наука. Види логік.

3. Міркування та його структура.

4. Значення логіки. Логічна культура особи.

 

с. з. № 2. ЗАКОНИ ЛОГІКИ

1. Поняття логічного закону.

2. Логічні операції. (логіка висловлювань, знаки логічних сполучників, поняття таблиці істинності, логічні операції: заперечення, кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, приклади використання логічних операцій в правових документах).

3. Основні закони логіки: визначення, таблиця істинності, приклади.

 

с. з. № 3. ПОНЯТТЯ

1. Поняття як форма абстрактного мислення. (поняття, мовні засоби вираження поняття, слово, поняття, ім’я, термін, категорія).

2. Зміст і обсяг поняття. (зміст поняття, види ознак, обсяг поняття, закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття).

3. Основи теорії множин. (поняття множини, операції над множинами: об’єднання, перетин, різниця).

4. Види понять. (критерії поділу понять, види понять).

5. Логічні відношення між поняттями. (поняття логічного відношення, порівнювальні, непорівнювальні, сумісні, несумісні).

6. Операції над поняттями. (обмеження і узагальненні, поділ понять, визначення понять).

 

с. з. № 4. СУДЖЕННЯ

1. Судження як форма мислення. (визначення судження, судження і речення, структура судження).

2. Класифікація суджень. (критерії поділу та основні види суджень, судження з відношеннями, судження існування, модальні судження).

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях. (поняття розподіленого терміну, розподіленість термінів у судженнях типу А (загальностверджувальні), І (частковостверджувальні), О (частковозаперечувальні), Е (загальнозаперечувальні)).

4. Логічний квадрат. (співвідношення суджень типу А, І, О, Е, відношення підпорядкування, відношення протилежності, підношення підпротилежності, судношення суперечності).

5. Складні судження. Види складних суджень та операції над ними.

 

с. з. № 5,6. ДЕДУКТИВНИЙ УМОВИВІД

1. Умовивід як форма мислення. (визначення умовиводу, форми і види умовиводів).

2. Безпосередні дедуктивні умовиводи. (перетворення, обернення, протиставлення суб’єктові, протиставлення предикатові).

3. Простий категоричний силогізм. Загальні правила силогізму. (простий категоричний силогізм, аксіома силогізму, правила термінів, правила засновків).

4. Перша фігура простого категоричного силогізму. (фігура, правила фігури, модуси фігури).

5. Друга фігура простого категоричного силогізму.

6. Третя фігура простого категоричного силогізму.

7. Четверта фігура простого категоричного силогізму.

8. Скорочені та складні силогізми. (ентимема, складний силогізм, прогресивний полісилогізм, регресивний полісилогізм, складноскорочений силогізм, сорит, гокленівський сорит, арістотелівський сорит, епіхейрема).

9. Розділові та умовні умовиводи. (розділовий, суто розділовий, розділово-категоричний, розділово-умовний умовиводи, умовний, суто умовний, умовно-категоричний, умовно-розділовий умовиводи, дилеми).

 

с. з. № 7. ІНДУКТИВНИЙ УМОВИВІД

1. Сутність індуктивного умовиводу. (загальна характеристика індуктивного умовиводу, індукція та її види).

2. Повна індукція.

3. Характеристика і види неповної індукції. (популярна індукція, індукція через аналіз і відбір фактів, наукова індукція).

4. Методи встановлення причинних зв’язків.
(метод єдиної подібності, єдиної відмінності, метод подібності і відмінності, метод супутніх змін).

 

с. з. № 8. УМОВИВІД ЗА АНАЛОГІЄЮ. ГІПОТЕЗА

1. Умовивід за аналогією та її види.

2. Правила умовиводу за аналогією.

3. Поняття гіпотези та її види. Побудова та перевірка гіпотези.

4. Гіпотеза та версія.

 

с. з. № 9. ДОВЕДЕННЯ ТА СПРОСТУВАННЯ

1. Поняття логічного доведення.

2. Структура доведення.

3. Види і методи доведення.

4. Логічні правила доведення. (правила і помилки стосовно тези, аргументів і демонстрації).

5. Спростування та його види.

6. Основні помилки у доведенні та спростуванні. (софізми, паралогізми, парадокси, антиномії).

Індивідуальна робота. ПРО МИСТЕЦТВО СУПЕРЕЧКИ

1. Логічний аналіз конфлікту (проблема, учасники, конфліктні інтереси, конфліктна ситуація).

2. Фази конфлікту (латентна, демонстративна, агресивна, батальна). Реверсія конфлікту. Раціональна комунікація у конфлікті.

3. Логіка запитань і відповідей (принципи побудови). Поняття запитальної форми. Види питань. Види відповідей.

 

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОЇ К/Р (ЗАЛІКУ)

1. Визначення логіки як філософської дисципліни.

2. Поняття логічного закону. Формальні та змістовні закони мислення. Приклади.

3. Форми чуттєвого пізнання.

4. Форми абстрактного мислення.

5. Види міркувань. Приклади.

6. Закон виключеного третього. Приклади.

7. Закон тотожності. Приклади.

8. Закон достатньої підстави. Приклади.

9. Поняття як форма мислення.

10. Види понять. Приклади.

11. Зміст та обсяг понять. Обмеження і узагальнення понять. Приклади.

12. Операції над поняттями. Поділ понять (детально).

13. Операції над поняттями. Визначення понять (детально).

14. Послідовність формування понять.

15. Відношення між поняттями. Приклади.

16. Судження як форма абстрактного мислення. Структура судження. Приклади.

17. Класифікація суджень. Категоричні судження та їх види. Приклади.

18. Поділ суджень за кількість, за якістю, за кількістю і за якістю. Приклади.

19. Розподіленість термінів у судженнях типу A, E, I, O.

20. Логічний квадрат. Приклади його застосування.

21. Умовиводи. Види умовиводів. Приклади.

22. Безпосередні дедуктивні умовиводи.

23. Правила термінів та засновків у простому категоричному силогізмі.

24. Фігури силогізмів: види, правила, приклади.

25. Види індукції. Приклади використання повної індукції.

26. Неповна індукція. Види. Приклади використання.

27. Методи встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Приклади.

28. Гіпотеза. Види гіпотез. Приклади.

29. Доведення. Структура доведення. Види доведень.

30. Правила доведень.

31. Спростування та його види.

32. Види помилок: софізми, паралогізми, антиномії.

33. Суперечка: види суперечок. Правила ведення суперечки.

34. Модальна логіка: види модальностей, приклади.