Логіка. Методичні вказівки PDF Друк

ЛОГІКА: методичні рекомендації і контрольні роботи
для студентів заочної та дистанційної форм навчання
/Укладачі: Є.Ф.
Сластенко, С.М. Ягодзінський  – К.: НАУ, 2004. – 92 с.


Методичні рекомендації містять програму курсу з дисципліна “Логіка”, тематику та аналіз контрольних робіт, приклади розв’язування типових вправ, плани та короткі теоретичні відомості до семінарських занять, питання до заліку та екзамену.

Методичні рекомендації призначені для студентів заочної та дистанційної форм навчання.



РОЗДІЛ 1
ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “ЛОГІКА”

Тема 1. Предмет і значення логіки

Роль мислення в пізнанні. Процес мислення та його внутрішня структура. Чуттєве та абстрактне мислення: характерні особливості та структура. Два елементи думки – суб’єкт і предикат. Визначення логіки як науки. Логіка – наука про закони та форми правильного мислення.

Логіка формальна та логіка діалектична, їх співвідношення. Основні етапи розвитку логіки. Сучасний етап розвитку формальної логіки. Логіка та інші науки про мислення. Логіка і філософія. Логіка і психологія. Логіка і природничонаукові дисципліни. Значення логіки для науки і техніки. Роль логіки в формуванні наукових переконань. Логічна культура особи. Логіка в нашій професії.

Тема 2. Логічні закони мислення

Види законів. Поняття логічного закону. Закони логіки та їх діалектико-матеріалістичне розуміння. Основні риси правильної думки: визначеність, логічна несуперечливість, послідовність і обґрунтованість.

Закони формальної логіки: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави. Істинність і формальна правильність міркування. Взаємозв’язок законів мислення. Методологічна функція законів логіки як законів мислення.

Тема 3. Поняття

Поняття як форма мислення. Уявлення, поняття, слово. Мовні засоби виразу поняття. Визначення поняття. Характеристика предмета думки, відображеного в поняття. Зміст поняття. Обсяг поняття.

Елементи теорії множин. Види понять; логічні відношення між поняттями. Узагальнення та обмеження понять. Визначення понять. Правила визначення понять. Логічний поділ понять. Правила поділу понять.

Тема 4. Судження

Судження як форма мислення. Загальна характеристика судження. Структура судження. Судження і речення. Класифікація суджень. Основні види суджень. Атрибутивні судження. Логічні відношення між атрибутивними судженнями. Судження з відношеннями, судження існування. Судження за модальністю.

Розподіленість термінів. Правила розподіленості термінів. Перетворення суджень. Сумісні та несумісні судження. Співвідношення істинності і хибності суджень. Складні судження. Види складних суджень. Логічні відношення між складними судженнями. Логічний аналіз висловлювань.

Тема 5. Дедуктивний умовивід

Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводів. Форми і види умовиводів. Дедуктивні умовиводи: загальні положення. Простий категоричний силогізм. Загальні правила силогізму. Фігури і модуси категоричного силогізму. Логічні помилки в силогізмах. Умовиводи із суджень з відношеннями. Скорочений силогізм. Складні силогізми. Умовні умовиводи. Розділовий умовивід.

Умовно-розділові умовиводи. Пізнавальна роль дедукції.

Тема 6. Індуктивні умовиводи

Загальна характеристика індуктивного умовиводу. Індукція та її види. Пізнавальна роль повної індукції. Характеристика та види неповної індукції. Популярна індукція, або методи знаходження причинних зв’язків. Заходи, які підвищують надійність висновку в популярній індукції. Характеристика методів знаходження причинних зв’язків. Помилки в індуктивних умовиводах. Зв’язок індукції і дедукції.

Тема 7. Умовивід за аналогією

Поняття аналогії. Місце аналогії в логічному мисленні. Сутність умовиводу за аналогією. Аналогія як умовивід та його структура: судження про наявність основи у зразка; судження про наявність основи у суб’єкта; судження про наявність переносної ознаки у зразка; судження про наявність переносної ознаки у суб’єкта. Види аналогій: аналогія властивостей; аналогія відношень.

Умовивід за аналогією. Правила умовиводу за аналогією. Умови підвищення ефективності аналогій. Аналогія та моделювання. Історичні аналогії та паралелі.

Тема 8. Доведення і спростування

Поняття доведення. Сутність і значення доведення. Логічна структура доведення. Теза. Аргументи. Демонстрація. Види доведення: прямі та непрямі. Непряме доведення: апагогічні. розділові. Логічні правила доведення. Поняття спростування. Правила доведення і спростування: правила і помилки стосовно тези; правила і помилки стосовно аргументів; правила стосовно демонстрації.

Паралогізми та софізми в доведенні. Доведення і переконливість. Мистецтво суперечки. Поняття суперечки. Види суперечки. Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки.

Тема 9. Гіпотеза

Поняття гіпотези. Гіпотеза як форма розвитку знань. Логічна природа та роль гіпотези. Етапи розвитку гіпотези. Види гіпотез. Робоча гіпотеза. Побудова та перевірка гіпотези. Способи доведення гіпотези. Логічні передумови прогнозування. Гіпотеза і наукові передбачення.

РОЗДІЛ 2
КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ З КУРСУ “ЛОГІКА”

Методичні вказівки
по підбору матеріалу, написанню
та захисту контрольних робіт

В процесі вивчення курсу “Логіка” кожен студент заочної та дистанційної форми навчання повинен виконати одну контрольну роботу (к/р), яка є свідченням того, що він розібрався у тому матеріалі, який вивчається.

Тема контрольної роботи визначається сумою трьох останніх цифр номера залікової книжки студента. Наприклад, якщо номер залікової книжки 001563, то номер к/р – 5+6+3=14.

Перед написанням к/р радимо дотримуватися таких рекомендацій:

1. Ознайомитися із запропонованою літературою.

2. Скласти детальний план к/р у відповідності з опорним планом.

3. Дати відповіді на запитання до захисту к/р.

При написанні к/р пам’ятайте, що послідовність викладення матеріалу має відповідати плану та рекомендаціям до нього.

Контрольна робота включає: вступ, теоретичне викладення питань, висновки. Якщо в к/р використовуються цитати, таблиці, цифрові дані чи Інтернет публікації необхідно робити посилання на відповідні джерела.

Наприклад. Визначаючи специфіку поняття як форми абстрактного мислення Г. Гегель відмічає: “Понятие целиком конкретно, потому что отрицательное единство с собой как определенность в себе и для себя, которая есть единичность, само составляет свое отношение с собой, всеобщность” [2, c. 347].

(Тут 2 означає номер джерела у списку використаної літератури, а 347 – номер сторінки.)

Контрольна робота має бути виконана грамотно і акуратно, чітким розбірливим почерком. Якщо к/р набирається на комп’ютері слід дотримуватися таких вимог щодо оформлення:

· Розмір основного тексту – 14 пунктів.

· Розмір заголовків – 16 пунктів.

· Інтервал між строчками абзацу – полуторний.

· Відступ першої строчки абзацу – 1,25 см.

Об’єм роботи – 12-18 сторінки.

Оформлення контрольної роботи

Титульний аркуш

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
ІЗДН

кафедра філософії

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни “Логіка”
на тему:
“Предмет і значення логіки”

Виконав:
Іванов Петро Васильович
спеціальність ________
курс _______________
шифр ______________
варіант к/р___________

Київ 2005

Перша сторінка

Контрольна робота з логіки
Тема: Предмет і значення логіки

План

Вступ

1. Мислення як предмет формальної логіки.

2. Логіка як наука про закони і форми правильного мислення.

3. Теоретичне та практичне значення логіки.

Висновки

Структура контрольної роботи

Вступ

текст вступу (1-2 сторінки)

1. Мислення як предмет формальної логіки

текст 1-го розділу

2. Логіка як наука про закони
і форми правильного мислення

текст 2-го розділу

3. Теоретичне та практичне значення логіки

текст 3-го розділу

Висновки

текст висновків (4-5 висновків)

Список літератури

список використаної літератури (4-5 джерел з обов’язковими посиланнями в тексті)

1. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Український Центр духовної культури, 1999. – 400 с.

2. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т 1. Наука логики. – М.: «Мысль», 1974. – 452 с.

3. Тофтул М.Г. Логіка. Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – 336 с.

4. Г. Райл. Обыденный язык. – http://www.philosophy.ru

Контрольна робота оцінюється у відповідності до того, наскільки самостійно і правильно висвітлено зміст та основні питання теми з урахуванням усних відповідей студента на додаткові питання. Виклад к/р має бути творчим. Усі к/р перевіряються на предмет Інтернет-плагіату.

!!! Контрольна робота, тематика якої взята студентом
на власний розсуд, не зараховується
.

У випадку, якщо к/р не буде зарахована, студент повинен написати нову к/р з урахуванням зроблених рецензентом зауважень і представити її знову.

Після виконання, реєстрації та захисту контрольної роботи студент допускається до заліку чи екзамену.

Тематика контрольних робіт

Контрольна робота № 1

Тема:              ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ

План:

1. Мислення як предмет формальної логіки.

2. Логіка як наука про закони і форми правильного мислення.

3. Теоретичне та практичне значення логіки.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 7-23

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 7-27.

3. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 5-11

4. Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 21-37,

5. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Укр. центр духовної культури, 1999. – С. 6-43

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 4-24.

Контрольна робота № 2

Тема:              ІСТОРІЯ ЛОГІЧНИХ ВЧЕНЬ

План:

1. Виникнення логіки як науки.

2. Основні етапи розвитку логіки.

3. Сучасна некласична логіка.

Список літератури

1. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 129-193.

2. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П., Сластенко Е.Ф. Логика: Учеб. пособие. – 4-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Н.П. Лукашевича. – К.:МАУП, 2003. – с. 15-65.

3. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч. 1 / Под. общ. ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989. – с. 146-163.

4. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 9-15.

5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 232-284.

6. Бартон В.И. Логика: Учебное пособие. – Минск: Новое знание, 2001. – С. 17-20.

7. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Укр. центр духовної культури, 1999. – С. 100-119.

8. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 326-364.

Контрольна робота № 3

Тема:              МИСЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ ЛОГІКИ

План:

1. Наукове розуміння процесу пізнання.

2. Чуттєве пізнання і абстрактне мислення та їх взаємозв’язок.

3. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 7-23, 24-68, 69-116, 161-202.

2. Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 42-48, 77-84.

3. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 5-11, 24-38, 38-52,

4. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 5-26, 27-46, 58-79, 91-120.

5. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристъ, 1999. – С. 5-10, 30-62, 63-106, 119-161.

Контрольна робота № 4

Тема:              МАТЕРІАЛІСТИЧНА ДІАЛЕКТИКА
ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ФУНДАМЕНТ ЛОГІКИ

План:

1. Поняття діалектичної логіки.

2. Співвідношення формальної та діалектичної логіки.

3. Формальне та діалектичне трактування основних законів мислення.

Контрольна робота № 5

Тема:              ТЕОРЕТИЧНЕ І ПРАКТИЧНЕ
ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ

План:

1. Значення логіки для науки і техніки.

2. Роль логіки у формуванні наукових переконань.

3. Логічна культура особистості.

Контрольна робота № 6

Тема:              ПОНЯТТЯ

План:

1. Поняття як форма відображення дійсності.

2. Мовні форми вираження понять.

3. Роль поняття у пізнанні.

Список літератури

1. Иванов Е.А. Логика: Учебник. – М.: БЕК, 1996. – С. 44-103.

2. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка: Навчальний посібник для економістов. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 20-31.

3. Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства. Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 48-57, 65-69, 77-84.

4. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 24-62.

5. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 35-44.

Контрольна робота № 7

Тема:              ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ

План:

1. Предикати як логічна форма вираження змісту понять.

2. Об’єм понять. Класи і підкласи.

3. Закон зворотного відношення між об’ємом та змістом поняття.

Список літератури

1. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – С. 124-170.

2. Иванов Е.А. Логика: Учебник. – М.: БЕК, 1996. – С. 44-103.

3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 24-62.

4. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 30-62.

5. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 36-79.

Контрольна робота № 8

Тема:              ВИДИ ПОНЯТЬ І ВІДНОШЕННЯ МІЖ НИМИ

План:

1. Види понять.

2. Відношення між поняттями. Порівняльні та непорівняльні поняття.

3. Типи сумісності та несумісності.

Список літератури

1. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 24-62.

2. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 24-38.

3. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 35-44.

4. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка: Навчальний посібник для економістов. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 20-31.

5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 27-54.

6. Иванов Е.А. Логика: Учебник. – М.: БЕК, 1996. – С. 44-103.

7. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 30-62.

Контрольна робота № 9

Тема:              ВИЗНАЧЕННЯ І ДІЛЕННЯ ПОНЯТЬ

План:

1. Структура і види визначень.

2. Значення визначень в науці та судженнях.

3. Класифікація, структура і види поділу.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 24-68.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 27-54.

3. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 24-38.

4. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 35-44.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 27-46.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 24-62.

7. Иванов Е.А. Логика: Учебник. – М.: БЕК, 1996. – С. 44-103.

8. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 36-79.

Контрольна робота № 10

Тема:              СУДЖЕННЯ

План:

1. Судження як логічна форма відображення дійсності.

2. Судження, висловлення і речення.

3. Прості та складні судження.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 69-116.

2. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – С. 171-203.

3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 62-93.

4. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 80-122.

5. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 48-51.

6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 58-79.

7. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 63-106.

Контрольна робота № 11

Тема:              ПРОСТІ ТА СКЛАДНІ СУДЖЕННЯ

План:

1. Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження.

2. Характеристика і види складних суджень.

3. Логічні відношення між судженнями.

Список літератури

1. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – С. 171-203.

2. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 38-59.

3. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 38-52.

4. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 62-93.

5. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 32-38.

6. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 67-87.

7. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 80-122.

8. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 58-79.

Контрольна робота № 12

Тема:              ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ. ЗАКОН ТОТОЖНОСТІ І ЗАКОН ПРОТИРІЧЧЯ

План:

1. Поняття логічного закону.

2. Закон тотожності та його методологічна функція.

3. Закон протиріччя та його методологічна функція.

Список літератури

1. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 123-162.

2. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 13-23.

3. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 56-83.

4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 88-110.

5. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 40-45.

6. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 10-18.

7. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 144-157.

Контрольна робота № 13

Тема:              ОСНОВНІ ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ. ЗАКОН ВИКЛЮЧЕНОГО ТРЕТЬОГО І ЗАКОН ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ

План:

1. Поняття логічного закону.

2. Закон виключеного третього та його методологічна функція.

3. Закон достатньої підстави та його методологічна функція.

Список літератури

1. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 56-83.

2. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 123-162.

3. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 20-30.

4. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – С. 20-33.

5. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 13-23.

6. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 88-110.

7. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 93-107.

Контрольна робота № 14

Тема:              УМОВИВІД. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ

План:

1. Умовивід як форма мислення.

2. Безпосередні умовиводи: перетворення та обернення.

3. Безпосередні умовиводи: протиставлення суб’єктові та протиставлення предикатові.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 161-202.

2. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 204-251.

3. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, весь мир, 1998. – С. 203-240.

4. Марценюк С.П. Логіка: курс лекцій. – К.: НОК Во, 1993. – С. 106-139.

5. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 74-106.

6. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 77-107.

7. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. – М.: Инфра, 1998. – С. 126-181.

8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 119-161.

Контрольна робота № 15

Тема:              УМОВИВІД

План:

1. Умовивід як форма мислення.

2. Форми і види умовиводів: дедуктивні та індуктивні.

3. Форми і види умовиводів: умовиводи по аналогії.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 161-202, 211-268.

2. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 108-168, 198-204, 224-238.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 110-149, 164-179.

4. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 53-66, 84-96.

5. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 204-251, 252-255.

6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 91-120, 135-142, 167-174.

7. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 74-106, 240-246.

8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 119-161, 184-194, 231-248.

9. Філософія: Курс лекцій /За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 2000. – С. 262-266.

10.     Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфра, 1997. – С. 20, 107-108.

Контрольна робота № 16

Тема:              ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ. ПРОСТИЙ КАТЕГОРИЧНИЙ СИЛОГІЗМ

План:

1. Склад простого категоричного силогізму.

2. Загальні правила категоричного силогізму.

3. Фігури та модуси категоричного силогізму.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 161-202.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 77-107.

3. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 204-251.

4. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. – М.: Инфра, 1998. – С. 126-181.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 91-120

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 108-168.

7. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 74-106.

8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 119-161.

Контрольна робота № 17

Тема:              ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ.
СКЛАДНІ УМОВИВОДИ

План:

1. Скорочені і складні силогізми.

2. Розділово-категоричні умовиводи.

3. Умовно-категоричні умовиводи.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 161-202.

2. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 204-251.

3. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 119-161.

4. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 46-55.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 91-120

6. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – С. 77-107.

7. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 108-168.

8. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. – М.: Инфра, 1998. – С. 126-181.

Контрольна робота № 18

Тема:              ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ

План:

1. Поняття індуктивного умовиводу.

2. Види індуктивних умовиводів: повна і неповна індукція.

3. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

Список літератури

1. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 67-84.

2. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 245-252.

3. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 203-211.

4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 150-164.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 121-128.

6. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 246-258.

7. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М.: Владос, 1998. – С. 124-128.

8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 169-198.

9. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 106-122.

10. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 162-183.

Контрольна робота № 19

Тема:              ВИДИ НЕПОВНОЇ ІНДУКЦІЇ

План:

1. Популярна індукція.

2.         Роль індуктивних умовиводів в пізнанні. Взаємозв’язок індукції та дедукції в процесі пізнання.

3. Наукова індукція.

Список літератури

1. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 150-164.

2. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 67-84.

3. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч. 1 / Под. общ. ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989. – С. 146-163.

4. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч. 2 / Под. общ. ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989. – С. 391-406.

5. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 162-183.

6. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 245-252.

7. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 246-258.

Контрольна робота № 20

Тема:              УМОВИВОДИ ПО АНАЛОГІЇ

План:

1. Аналогія як умовивід і його структура. Види аналогій.

2. Умови достовірності виводів по аналогії.

3. Роль аналогії в науці.

Список літератури

1. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – Український центр духовної культури, 1999. – С. 252-255.

2. Ерышев А.А., ЛукашевичН.П., Сластенко Е.Ф. Логика: Курс лекций. – К.: МАУП, 2000. – С. 92-101.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 164-179.

4. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 84-96.

5. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. – М.: Инфра, 1998. – С. 282-286.

6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 135-142, 167-174.

7. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 161-259.

8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 198-204, 224-238.

9. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 184-194, 231-248.

10. Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфра, 1997. – С. 20, 107-108.

Контрольна робота № 21

Тема:              ЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ

План:

1. Поняття та сутність логічної аргументації.

2. Пояснення і факт. Доведення і спростування.

3. Логічна структура аргументації. Софізми, паралогізми, парадокси та апорії.

Список літератури

1. Павлова Л.Г. Спор, дискуссия, полемика. – М.: Просвещение, 1991. – С. 5-121.

2. Поварнин С. Спор: О теории и практике спора. – Вопросы философии, 1990, № 3. – С. 57-133.

3. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 219-248, 303-325

4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 179-201, 202-208

5. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 97-128.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 204-224.

7. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 190-227.

8. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 269-302.

9. Кириллов В.И., Старченко А.А.: Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 195-230.

10. Аристотель. О софистических опровержениях. – Соч. в 4-х т. – М.: Мысль, 1978. – Т. 2. – С. 3-15, 21-284, 600-680.

Контрольна робота № 22

Тема:              ПОНЯТТЯ ДОВЕДЕННЯ

План:

1. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація.

2. Види доведень: пряме доведення, непряме доведення.

3. Різновиди непрямого доведення: апологічне (від супротивного) та розділове (методом виключення).

Список літератури

1. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 97-128.

2. Жеребкін В.Є. Логіка: підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 204-224.

3. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 190-227.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 269-302.

5. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 219-248.

6. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 179-201.

7. Кириллов В.И., Старченко А.А.: Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 195-230.

8. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 175-192.

Контрольна робота № 23

Тема:              СПРОСТУВАННЯ

План:

1. Поняття та сутність спростування.

2. Способи спростування: спростування тези (пряме та непряме), критика аргументів, критика демонстрації, спростування шляхом доведення до абсурду.

3. Логічні вимоги до наукової критики.

Список літератури

1. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 219-248.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 179-201.

3. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 175-192.

4. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 97-128.

5. Свинцов В.И. Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 262-274.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 204-224.

7. Ивин А.А. Учебное пособие. – М.: Знание, 1997. – С. 170-189.

8. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 269-302.

9. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 190-227.

10. Кириллов В.И., Старченко А.А.: Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 195-230.

Контрольна робота № 24

Тема:              ПРАВИЛА ДОВЕДЕНЬ

План:

1. Правила і помилки стосовно тези.

2. Правила і помилки стосовно аргументів.

3. Правила і помилки стосовно демонстрації.

Список літератури

1. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 97-128.

2. Жеребкін В.Є. Логіка: підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 204-224.

3. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 190-227.

4. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 269-302.

5. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 219-248.

6. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 179-201.

7. Кириллов В.И., Старченко А.А.: Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 195-230.

8. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 175-192.

Контрольна робота № 25

Тема:              ДИСКУСІЯ ЯК МЕТОД ОБГОВОРЕННЯ І ВИРІШЕННЯ СУПЕРЕЧЛИВИХ ПИТАНЬ В НАУЦІ І ПРАКТИЦІ

План:

1. Суперечка, диспут, дискусія.

2. Види дискусій.

3. Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки, дискусії.

Список літератури

1. Хоменко І.В. Логіка юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 219-248.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 179-201.

3. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 175-192.

4. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 97-128.

5. Свинцов В.И. Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 262-274.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 204-224.

7. Ивин А.А. Учебное пособие. – М.: Знание, 1997. – С. 170-189.

8. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 269-302.

9. Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. – М.: Логос, 1998. – С. 190-227.

10. Кириллов В.И., Старченко А.А.: Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 195-230.

Контрольна робота № 26

Тема:              ПРОБЛЕМА І ЇЇ РОЛЬ В ПІЗНАННІ

План:

1. Поняття проблемної ситуації.

2. Питання як форма відображення проблеми. Передумови і види питань.

3. Теоретичні умови позитивного вирішення проблеми: рішення в межах існуючої теорії; рішення, яке потребує модифікації існуючої теорії; рішення створення принципово нової теорії.

Контрольна робота № 27

Тема:              ГІПОТЕЗА

План:

1. Гіпотеза як форма розвитку знання.

2. Побудова і способи підтвердження гіпотез.

3. Гіпотеза і наукові передбачення.

Список літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К.: Академія, 2002. – С. 211-268.

2. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 135-142, 167-174.

3. Свинцов В.И. Логика: Элементарный курс для гуманитарных специальностей. – М.: Скорина, Весь мир, 1998. – С. 161-259.

4. Ерышев А.А., ЛукашевичН.П., Сластенко Е.Ф. Логика: Курс лекций. – К.: МАУП, 2000. – С. 92-101.

5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо, 1997. – С. 164-179.

6. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч. 2 / Под. общ. ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1989. – С. 391-406.

7. Философский энциклопедический словарь. – М.: Инфра, 1997. – С. 20, 107-108.

8. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Логика: Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1999. – С. 84-96.

9. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник для юридичних вузів і факультетів. – К.: Знання, 1999. – С. 198-204, 224-238.

10. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 1999. – С. 184-194, 231-248.

11. Філософія: Курс лекцій /За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 2000. – С. 262-266.

12. Бартон В.И. Логика: Учебное пособие. – Минск: Новое знание, 2001. – С. 262-265.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсурд – суперечливе висловлювання, у якому щось стверджується або заперечується одночасно.

Аксіома – вихідне положення якоїсь теорії, що лежить в основі доведення інших положень, яке приймається без доведення.

Алогізм – хід думки, що порушує закони і правила логіки і тому завжди містить у собі логічну помилку.

Аналіз і синтез – розподіл об’єкта на складові частини. Синтез – об’єднання отриманих у результаті аналізу частин об’єкта чи окремих частин об’єкта у деяку систему.

Аналогія – схожість між предметами, явищами тощо.

Антиномія – міркування, яке доводить, що два висловлювання, заперечують одне одне, випливають одне з одного.

Антитеза – судження, завдяки якому обґрунтовується істинність якогось іншого судження.

Аргументація – наведення доказів та обґрунтування якогось положення.

Заперечення – обґрунтування якоїсь думки, положення, висловлювання, у якому виражається незгода з чимось, спростування чиїсь думки чи судження.

Висновок логічний міркування, у ході якого з якихось суджень – засновків за допомогою логічних правил отримують висновок – нове судження.

Висловлювання – граматично розповідне речення, взяте разом з вираженим ним смислом.

Гіпотеза – система умовиводів, за допомогою якої на основі низки фактів робиться висновок про існування об’єкта, зв’язку чи причини явища, причому висновок цей не можна вважати абсолютно правильним.

Дедукція – перехід у процесі пізнання від загального до часткового, виведення часткового і одиничного із загального.

Діалектична логіка – вчення про формування і розвиток знань про застосування їх у практиці, про принципи матеріалістичної діалектики.

Дилема – умовивід, засновки якого мають структуру умовного і розділового суджень.

Дискусія – обговорення якогось питання.

Доведення – міркування, що встановлює істинність якогось твердження шляхом наведення інших тверджень, істинність яких вже доведена.

Достатньої основи принцип, який вимагає, щоб у випадку утвердження вказувались основи, в силу яких воно приймається і вважається істинним.

Достовірність – обґрунтованість, доведеність, безперечність знання.

Еристика – мистецтво сперечатися, вести полеміку, користуючись при цьому усіма прийомами, розрахованими тільки на те, щоб перемогти суперника.

Еклектика – поєднання внутрішньо не пов’язаних, несумісних поглядів, ідей, концепцій тощо Для еклектики характерне ігнорування логічних зв’язків, використання багатозначних і неточних понять і тверджень, помилок у визначеннях і класифікаціях тощо.

Закон виключеного третього – логічний закон, згідно якому істинне чи саме висловлювання, чи його заперечення. Два суперечних судження не можуть бути одночасно хибними, одне з них необхідно істинне ( А є або В, або не В).

Закон достатньої підстави – всяка думка визнається істинною, якщо вона має достатню основу.

Закон мислення – внутрішній, необхідний суттєвий, істотний зв’язок між думками. Основні закони логіки виражають корінні властивості логічного мислення: його визначеність, несуперечність, послідовність, обґрунтованість.

Закон несуперечності – два несумісних одне з одним судження не можуть бути одночасно істинними, принаймні одне з них необхідно хибне. Не можуть бути істинними дві думки, одна з яких заперечує іншу.

Закон тотожності – кожна думка у процесі міркування повинна бути тотожною собі.

Заперечення – 1) обґрунтоване відхилення якоїсь думки, положення, висловлювання, у якому виражається незгода з кимось або з чимось, спростування чиєїсь думки або судження; 2) логічна операція, за допомогою якої з даного висловлювання випливає нове, причому якщо вихідне висловлювання істинне, його заперечення не є істинним, а якщо воно хибне, його заперечення не є хибним.

Замкнуте коло – логічна помилка у визначенні понять і у доведенні, яка полягає у тому, що деяке поняття визначається за допомогою іншого, яке у свою чергу визначається через перше або теза доводиться за допомогою аргументу, істинність якого обґрунтовується за допомогою доводжуваної тези.

Індукція – забезпечує можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень. Є три основних види індуктивних умовиводів: повна індукція: через простий перелік (популярна індукція); наукова індукція (два останніх види утворюють неповну індукцію).

Істина – адекватне відображення дійсності пізнаючим суб’єктом, що перевіряється у кінцевому рахунку суспільною практикою.

Логіка – наука про закони, форми і операції правильного мислення.

Метод – сукупність прийомів і операцій пізнання і перетворення дійсності, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні та практиці.

Модальність – оцінка висловлювання, дана з тієї чи іншої точки зору.

Обґрунтування – процедура використання певних знань, норм і установок для прийняття якихось тверджень, оцінок чи практичних рішень.

Об’єктивність – незалежність від людської свідомості, від волі і бажання людей.

Пояснення – одна з найважливіших  функцій наукової теорії і науки  у цілому.

Помилка логічна – порушення якихось законів, правил, схем логіки.

Паралогізм тези – логічна помилка у доведенні, пов’язана з тим, що в ході доведення переходять від доведення однієї тези до доведення іншого положення, схожого з тезою.

Підтвердження – відповідність теорії, закону, гіпотези деякому факту чи експериментальному результату.

Полеміка – різновид спору, що відрізняється тим, що основні зусилля сторін спрямовані на утвердження своєї точки зору.

Поняття - думка, яка фіксує ознаки відображуваних у ній предметів і явищ, що дозволяє вирізняти їх від суміжних з ними.

Предикат – мовний вираз, що означає якусь властивість чи відношення.

Протиріччя – два висловлювання, із яких одне є запереченням іншого.

Розділове судження – складне судження, утворене з двох чи більше суджень за допомогою логічної зв’язки “або”.

Розділовокатегоричний умовивід – умовивід, у якому один із засновків розділове судження, друге – категоричне.

Розширення поняття – збільшення емпіричного обсягу поняття при збереженні його логічного обсягу і змісту.

Силогізм - дедуктивний умовивід, у якому із двох суджень, які мають суб’єктно-предикатну форму (Всі S є Р, Жодне S не є Р, Деякі S є Р, Деякі S не є Р), випливає нове судження, що має також суб’єктно-предикатну форму.

Системний підхід – напрямок у методології наукового пізнання та суспільної практики, в основі якого лежить розуміння об’єкта як системи.

Складне висловлювання – висловлювання, отримане за допомогою логічних зв’язок з простих висловлювань.

Сумісність – вид відношень між поняттями та судженнями. Два поняття називаються сумісними, якщо їх об’єкти співпадають повністю або частково, тобто мають хоча б один спільний елемент.

Софізм – міркування, що здається правильним, але містить приховану логічну помилку і служить для надання видимості істинності хибному твердженню.

Сорит – вид складноскороченого силогізму, у якому опущений або більший або менший засновок.

Суперечка – зіткнення думок, позицій, в ході якого кожна із сторін аргументовано відстоює своє розуміння обговорюваних проблем і намагається спростувати докази інших сторін.

Строгість – комплексна характеристика міркування, що враховує ступінь ясності і точності використовуваних у ньому термінів, достовірність вихідних принципів, логічну обґрунтованість переходів від засновків до наслідків.

Судження – думка виражена розповідним реченням, у якому щось стверджується або заперечується і є хибною або істинною.

Тавтологія – різновид замкнутого кола, логічна помилка, яка полягає в тому, що визначуване поняття характеризується за допомогою самого себе або при доведенні деякого положення за аргумент береться саме це положення.

Теза – один з елементів доведення, положення, істинність якого обґрунтовується у доведенні. Теза повинна задовольняти такі вимоги: вона повинна бути сформульованою чітко і ясно, залишатися однією і тією ж на протязі усього доведення. Інакше – буде підміна тези.

Теорія – найрозвинутіша форма організації наукового знання, яка дає цілісну уяву про закономірності та істотні зв’язки певної галузі дійсності.

Тотожність – категорія, що виражає рівність, однаковість предмета, явища з самим собою або рівність кількох предметів.

Умовивід – мислений процес, в ході якого з одного чи кількох суджень, що називаються засновками, виводиться нове судження.

Хитрість – прийом, за допомогою якого намагаються полегшити суперечку для себе і ускладнити для противника.

Факт – 1) синонім поняття “істина”, “подія”, “результат”, щось реальне на противагу вигаданому; 2) у логіці та методології наукового пізнання – особливий вид речення, яке фіксує емпіричне знання.

Фальсифікація – процедура, яка установлює хибність теорії чи гіпотези в результаті її емпіричної перевірки.

Формалізація – відображення результатів мислення у поняттях.

Формальна логіка або логіка – наука, що займається аналізом структури висловлювань і доказів, та звертає увагу на форму у відриві від змісту.

Ясність – характеристика терміна з точки зору визначеності, чіткості його смислу.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1. Обґрунтуйте визначення логіки як науки.

2. Дайте визначення повної та неповної індукції та розкрийте види неповної індукції.

3. Визначте основні форми живого споглядання та абстрактного мислення.

4. Визначте, що таке наукова індукція, її пізнавальна роль та назвіть основні вимоги наукової індукції.

5. Визначте та охарактеризуйте мову і мислення; покажіть їх єдність та роль у суспільному житті.

6. Визначте умовивід, назвіть його види і форми.

7. Визначте формальну та діалектичну логіку. Проаналізуйте їх співвідношення.

8. Визначте логічну сутність гіпотези та об’єктивну основу гіпотези.

9. Дайте оцінку логічної культури особи.

10. Проаналізуйте логічну сутність доведення, проаналізуйте поняття доведення і спростування.

11. Проаналізуйте взаємозв’язок логіки та філософії.

12. Визначте, що таке гіпотеза та дайте аналіз основних її видів.

13. Обґрунтуйте необхідність знання логіки.

14. Визначте наукову гіпотезу та проаналізуйте вимоги, що висуваються до неї.

15. Дайте оцінку основним законам логіки; хто автор законів.

16. Визначте основні гіпотези в теоріях Демокріта, Птоломея, Коперніка, Менделєєва та ін. вчених.

17. Визначте сутність закону тотожності та проаналізуйте значення цього закону.

18. Обґрунтуйте визначення: гіпотеза – форма розвитку знань. Форми наукового пізнання.

19. Визначте сутність закону суперечності та проаналізуйте значення цього закону.

20. Визначте поняття аналогії та розкрийте зв’язок між аналогією та моделюванням.

21. Визначте сутність закону виключеного третього та обґрунтуйте значення цього закону.

22. Визначте дефініції доведення і спростування; структура і види доведення.

23. Визначте сутність закону достатньої підстави та проаналізуйте значення цього закону.

24. Проаналізуйте правила доведення та визначте характер помилок в доведенні.

25. Визначте поняття закону; чим відрізняються закони матеріалістичної діалектики від формально-логічних законів мислення, закони науки від юридичних законів.

26. Визначте сутність наукової індукції та доведіть зв’язок індукції з емпіричними узагальненнями.

27. Проаналізуйте специфіку абстрактного мислення, наведіть приклади форм абстрактного мислення.

28. Проаналізуйте структурні елементи доведення.

29. Дайте оцінку історичним етапам логіки.

30. Визначте, які види аргументів застосовуються в доведенні.

31. Проаналізуйте поняття як форму абстрактного мислення та розкрийте види понять.

32. Дайте оцінку сенсу логічного спростування тези та визначте основні види і способи спростування тези.

33. Визначте зміст і обсяг понять та проаналізуйте їх співвідношення один до одного.

34. Визначте поняття прямого і непрямого доведення  та доведіть їх відмінність.

35. Визначте види понять, дайте оцінку загальним та одиничним поняттям та наведіть приклади цих понять.

36. Визначте правила та помилки по відношенню до тези доведення.

37. Визначте сутність сумісних та несумісних понять та проаналізуйте основні відношення між ними.

38. Обґрунтуйте, якими правилами по відношенню до аргументів слід керуватися.

39. Визначте специфіку логічних операцій узагальнення і обмеження понять та проаналізуйте їх.

40. Проаналізуйте правила по відношенню до демонстрації.

41. Визначте основні правила визначення понять, розкрийте можливі помилки при їх порушенні.

42. Визначте логічну сутність паралогізмів, софізмів; софістичні прийоми у суперечці.

43. Визначте судження та роль судження в пізнанні; співвідношення судження і речення.

44. Проаналізуйте історичні етапи розвитку логіки та визначте її засновника.

45. Проаналізуйте класифікацію суджень. Наведіть приклади.

46. Визначте поняття діалогу, суперечки, дискусії, полеміки. Визначте відмінність полеміки та дискусії.

47. Проаналізуйте різницю між атрибутивними судженнями, категоричними, існування та судженнями з відносинами. Приклади.

48. Визначте місце аналогії в логічному мисленні. Види аналогії. Наведіть приклади.

49. Визначте поняття дедукції та індукції, проаналізуйте різницю між ними.

50. Визначте роль гіпотез в пізнанні світу, види гіпотез та наведіть приклади.

51. Визначте поняття індукції; повна і неповна індукція.

52. Визначте основні риси правильного мислення, зв’язок законів і рис правильного мислення.

53. Визначте сутність методу схожості, методу відмінності, методу супутніх змін і методу остач.

54. Визначте сутність закону суперечності та проаналізуйте значення цього закону.

55. Визначте поняття аналогії та охарактеризуйте умовивід за аналогією, дайте оцінку значення аналогії в пізнанні.

56. Визначте сутність закону достатньої підстави та проаналізуйте значення цього закону.

57. Визначте сутність двох елементів думки суб’єкта і предиката та визначте їх взаємозв’язок.

58. Проаналізуйте правила розподіленості термінів та визначте відношення між судженнями. “Логічний квадрат”.

59. Визначте загальну характеристику судження, прості і складні судження. Наведіть приклади.

60. Визначте поняття категоричного силогізму; правила категоричного силогізму; фігури категоричного силогізму.